, оплачується ним за однаковою ціною.
Якщо при цінової дискримінації перших двох ступенів передбачалося поділ благ на групи, то в основі цінової дискримінації третього ступеня передбачається поділ самих покупців на групи або ринки, де встановлюються свої ціни продажу.
На малюнку 3.1 показана цінова дискримінація третього ступеня на двох ринках.
В
Малюнок 3.1 - Цінова дискримінація третього ступеня
Обидва графіка мають спільну вертикальну вісь. Граничні витрати (МС) постійні. На кожному ринку фірма-монополіст, максимізуючи прибуток при рівності MR = МС, встановлює більш високу ціну, по якій попит на її блага менш еластичний. p> Цінова дискримінація часто застосовується західними фірмами. У багатьох випадках вона здійснюється регулярно, фірми-монополісти систематизують споживачів за вподобаннями, доходам, віком, місцем проживання, характером роботи і продають свої блага відповідно до цієї градацією. p> Найчастіше до цінової дискримінації фірми-монополісти звертаються в ході конкурентної боротьби для залучення додаткових покупців.
Оцінка цінової дискримінації неоднозначна, оскільки вона має як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивний аспект полягає в тому, що вона дає можливість розширити межі обсягів реалізації за межі, зазвичай контрольовані фірмою-монополістом. Якби не існувало цінової дискримінації, то деякі види послуг не могли б вироблятися. p> До негативних наслідків цінової дискримінації можна віднести, зокрема, неоптимальний міжгалузеве і міжтериторіальне перерозподіл ресурсів.
Чиста монополія максимізує прибуток при MR = MC.
MR = (TR) = (p * q); MC = (C).
Значить, на першому сегменті:
MR1 = (TR1) = (p1 * q1);
q1 = 20 - p1 => p1 = 20 - q1;
MR1 = (TR1) = [(20 - q1) * q1] = (20 * q1 - q1) = 20 - 2 * q1.
С = [25 + 4 (q1 + q2)] => d/dq1 [25 + 4 (q1 + q2)] => d/dq1 [4 (q1 + q2) + 25] => 4 [d/dq1 (q1 + q2) + d/dq1 (25)] => 4 [d/dq1 (q1 + q2) + 0] => 4 [d/dq1 (q2) + d/dq1 ( q1)] => 4 [d/dq1 (q2) + 0] => 4 (0 + 1) = 4.
- 2 * q1 = 4;
+ 4 = 2 * q1;
= 2 * q1;
q1 = 24/2 = 12.
p1 = 20 - q1 = 20 - 12 = 8.
На другому сегменті:
MR2 = (TR2) = (p2 * q2); 2 = 30 - 2p2 => p2 = 15 - 0,5 * q2; 2 = (TR2) = [(15 - 0,5 * q2) * q2] = (15 * q2 - 0,5 * q2) = 15 - q2.
С = [25 + 4 (q2 + q1)] => d/dq2 [25 + 4 (q2 + q1)] => d/dq2 [4 (q2 + q1) + 25] => 4 [d/dq2 (q2 + q1) + d/dq2 (25)] => 4 [d/dq2 (q2 + q1) + 0] => 4 [d/dq2 (q2) + d/dq2 ( q1)] => 4 [d/dq2 (q1) + 0] => 4 (0 + 1) = 4.
15 - q2 = 4;
+ 4 = q2;
= q2.
p2 = 15 - 0,5 * q2 = 15 - 0,5 * 19 = 15 - 9,5 = 5,5.
Таким чином, оптимальні значення ціни та обсягу продажів на першому сегменті, відповідно, 8 і 12, а оптимальні значення ціни та обсягу продажів на другому сегменті, відповідно, 5,5 та 19.
TR = TR1 + TR2 = p1 * q1 + ...