поділи або стратегічні лінії. Зміна тактик в розмові - розумова операція, хоча може відбуватися і інтуїтивно. Збираючи й осмислюючи тактичні прийоми, можна навчити застосовувати їх свідомо і майстерно. p align="justify"> Щоб керувати плином бесіди, необхідно заздалегідь продумувати загальну картину і можливі варіанти розвитку розмови, навчитися розпізнавати ключові точки, в яких можлива зміна теми, прагнути вичленувати застосовувані співрозмовником прийоми мовного впливу, оцінити його стратегію і тактику, виробляти шляху гнучкого реагування-підігрування або надання протидії. Погано, коли говорить має в запасі тільки один варіант розмови, а його мова побудована жорстко. br/>
Глава II. Національна специфіка мовної поведінки
.1 Особливості мовного і немовного поведінки різних народів в комунікативних ситуаціях
Однією зі складових моделі опису комунікативної поведінки тієї чи іншої лінгвокультурної спільності є опис національного характеру.
При порівнянні народів світу прийнято узагальнювати характерні особливості жителів різних країн. Росіяни-такі, японці - інші, а фіни - щось зовсім інше. При безпосередньому спілкуванні люди дивуються, що співрозмовник зовсім не схожий на типового фіна або типового російського. p align="justify"> Тим не менш, це правда, що виросли в одній і тій же культурі люди мають спільні риси, вірніше, загальні манери поведінки. Шкільна система, засоби масової інформації та спільну мову зближують людей. Але з іншого боку, роз'єднують з живуть в сусідніх країнах. p align="justify"> Національні особливості фінського народу, також як і особливості російського, виявляється тільки тоді, коли ми працюємо з людьми з інших країн. Фіни між собою можуть сильно відрізнятися характерами, але сторонній може все-таки помітити подібність. p align="justify"> За твердженням Я. Лехтонена, для фінів характерні наступні основні риси комунікативної поведінки:
* говорять тільки тоді, коли є, що сказати,
* мовчання є нормою у спілкуванні,
* пасивна стратегія при отриманні інформації,
* повагу до суверенності, до думки іншої людини,
* довгі дискурсивні паузи,
* насторожене ставлення до незнайомих, в тому числі до іноземців,
* виражене прагнення контролювати правильність мовлення іноземною мовою.
Результати анкетування, проведеного навесні 2000 р. на кафедрі російської мови в університеті м. Ювяскюля (Середня Фінляндія), підтверджують основні положення, постульовані Я. Лехтоненом. Дійсно, фіни небагатослівні, бо компетентність людини у фінів оцінюється по його справах, а не з розмов: Все одно, що ти говориш, головне, що ти робиш .
Фінн спостерігає з...
