Введення
Проблема художнього тексту привертає все більшу увагу лінгвістів, про що свідчить значна кількість публікацій, що з'явилися за останні десятиліття. У центрі уваги лінгвістів - природа і особливості художнього тексту, його мова, види інтерпретації. p align="justify"> На думку більшості дослідників, художній текст - це специфічний лінгвістичний об'єкт, це як би пучок мотивів, цілей, завдань, реалізованих за допомогою мовних засобів.
Труднощі об'єктивного аналізу художнього тексту пояснюється як його багаторівневістю, багатозначністю, так і великим впливом при його сприйнятті особистості читача [2, с. 10-11]. p align="justify"> Роз'яснення В«важкихВ» і мало зрозумілих слів і висловлювань - необхідна умова аналізу літературного тексту, проте головне завдання аналізу полягає, насамперед, у розкритті образності мовного матеріалу. Особливий інтерес для аналізу художнього тексту представляють стежки - фігури переосмислення, тобто фактично це мовна форма вираження, пов'язана з вмістом, що формує і втілює його. Художні стежки прийнято виділяти і систематизувати на основі як логічних, так і мовних критеріїв, що робить їх складу дуже неоднорідним. Такі образотворчі засоби, як гіпербола, литота, іронія тощо, виділяються на чисто логічної основі і не мають яких-небудь певних показників свого вираження в мові. Інші стежки - метафора, метонімія, епітет, образне порівняння - виражаються специфічними для кожного з них наборами мовних конструкцій, що дає підставу вважати ці образні засоби мовними [3, с.17]
Традиційно виділяють наступні види тропів:
. З перенесенням значення - метафори та ін (Наприклад: В«... по хвилястим горбах зябу нечутно, сірої вовчицею прийде зі сходу нічВ»);
. З посиленням значення - гіпербола та ін (Наприклад: В«Я тобі так ніс расшибся, що і мати не відмиєВ»);
. З деталізацією значення - перифраз (Наприклад: В«липовий другВ», В«ідейний базікаВ» - Поляниця). p align="justify"> Тільки ретельний мовний аналіз здатний дати вірну, об'єктивну інтерпретацію художнього тропа, здатний поглибити розуміння текстів будь-якого функціонального стилю, однак, при вивченні творів художньої літератури його роль як ключа до розкриття змісту особливо значна. Справа в тому, що осягнути художній сенс з першого прочитання вдається не завжди, він прихований в образах твору, і головне в ньому не точність і однозначність, а іносказання, натяк, підтекст. p align="justify"> Таким чином, в ідеалі аналіз повинен бути комплексним, лингвистико-літературознавчим. При цьому частка власне мовного аналізу в кожному конкретному випадку багато в чому залежить від особливостей жанру твору, часу його створення і багатьох інших факторів [3, с. 19]. Предметом дослідження даної роботи є соціальні, особистісні та індивідуально-соціальні конфлікти в романі М. Ш...
