лення причин відхилень і коригуванні результатів, здійснюється прогнозування ефективності політики управління підприємством.
До характерних ознак корпоративних інформаційних систем слід віднести: тривалий життєвий цикл; різноманітність використовуваного апаратного забезпечення, життєвий цикл якого менше, ніж у створюваної системи; широке програмне забезпечення; масштабність і складність розв'язуваних завдань; перетин безлічі різних предметних областей; територіальну розподіленість і відповідно з цим орієнтацію на використання локальних і глобальних обчислювальних мереж для обміну та обробки інформації. При організації таких систем виникають проблеми, пов'язані із сумісністю програмного забезпечення, безпекою інформації, незалежністю від апаратних і програмних платформ, розмежуванням доступу до віддаленим інформаційними ресурсами, тобто системної інтеграції.
Необхідність виконання глобальної мети тягне за собою формування безлічі локальних цілей, які, у свою чергу, діляться на підцілі. Однією з таких локальних цілей є організація підтримки прийняття рішень на всіх рівнях управління на основі своєчасного надання інформації всім зацікавленим службам та особам з необхідної ступенем деталізації.
Реалізації цієї мети виражається в побудові корпоративної інформаційної системи. У процесі її створення необхідно вирішити ряд принципово важливих завдань, в тому числі: на якому рівні зберігати інформацію (дані) і на якому рівні обробляти її; на якому робочому місці зберігати і на якому обробляти кожну конкретну інформацію. Рішення даних завдань включає реалізацію методик розподілу обчислювальних робіт по рівнях обробки інформації та вузлам мережі, інформаційних масивів по вузлах мережі, а також визначення кількості ПЕОМ в вузлі, для чого можуть бути використані економіко-математичні методи, а також інструментарій класу CASE. Зворотний зв'язок, що виникає в результаті вирішення завдань, характеризується реорганізацією системи управління та змінами в організаційній структурі підприємства. Таким чином, інформаційна система впливає на систему управління на основі запропонованих автоматизованих рішень.
Хороша організаційна структура завжди була основою ефективного управління підприємством. Існують два шляхи створення та підтримки раціональної системи управління: з вдосконаленням організаційної структури та без вдосконалення. Організаційна структура характеризується декомпозицією фінансово-економічної, господарської, виробничої діяльності, діяльності, пов'язаної із забезпеченням безпеки ефективного управління і т.д. До складу фінансово-економічної діяльності включені фінансово-аналітична, фінансово-облікова, а також пов'язана з внутрішнім аудитом. Ефективність організаційної структури визначається відповідністю кожного виконавця свого робочого місця.
Передумовами побудови системи є комплексне вирішення наступних взаємопов'язаних аспектів: організаційних, кадрових, фінансових, розробки т...