). Слід розрізняти МВВ як наведене вище поняття, і МВВ як окремий документ, що містить опис і всі необхідні дані для реалізації МВВ. Загальні положення та вимоги до їх розробки та метрологічну атестації встановлені в ГОСТ Р 8.563-96 В«ГСИ. Методики виконання вимірювань В». p> Документ на МВВ повинен містити розділи:
- вступну частину (Призначення і область застосування МВВ);
- характеристики похибки вимірювань;
- засоби вимірювань, допоміжні пристрої та ін;
- метод вимірювань;
- вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища;
- вимоги до кваліфікації оператора;
- умови вимірювань;
- підготовка до виконання вимірювань;
- виконання вимірювань;
- обробка результатів вимірювань;
- контроль похибки результатів вимірювань;
- оформлення результатів вимірювань.
Найважливішим етапом у розробці МВВ є вибір методів і засобів вимірювань, який здійснюється відповідно з рекомендацією МІ 1967-89. При цьому метою і основним критерієм вибору є досягнення заданої або мінімально можливої похибки вимірювань.
Похибка результату вимірювань як при апріорній оцінці (при розробці МВВ), так і на етапі обробки результатів вимірювань визначають розрахунковим об'єднанням характеристик всіх складових, що утворюють результуючу похибку. Тому важливо визначити єдині правила підсумовування складових. p> При оцінці результуючої похибки СІ або результату вимірювань слід припускати наявність як систематичних, так і випадкових складових, тому
О” ОЈ = О” СОЈ + О” Вє ОЈ . br/>
Загальна формула для СКО суми випадкових складових
Пѓ ОЈ =
В
де ПЃ ij -коефіцієнт кореляції між складовими випадкової похибки. Якщо складові незалежні або кореляційний зв'язок слабка (| ПЃ ij | <0,7), приймається ПЃ ij = 0 і Пѓ ОЈ =. Якщо між випадковими складовими є помітна кореляція, приймається ПЃ ij = 1 і використовується арифметичне підсумовування Пѓ ОЈ =. Корельованими є похибки, які викликані однією загальною причиною. p> Інтервальна характеристика випадкової похибки результату вимірювань, тобто межі, в межах яких випадкова похибка вимірювань перебуває з заданої ймовірністю, визначається виразом О” Вє ОЈ = t p Пѓ ОЈ , де t p sub> - коефіцієнт Стьюдента, що залежить від довірчої ймовірності Р д оцінки меж значень похибки. Значення коефіцієнта Стьюдента можна прийняти 1,6 для Рд = 0,9 і 2,0 для Рд = 0,95. p> Для підсумовування елементарних систематичних похибок використовується кілька способів. Арифметичне підсумовування граничних значень систематичних складових дає гарантовану оцінку В«зверхуВ». Така оцінка завищена і виникнення таких похибок на практиці малоймовірно. Арифметичне підсумовування застосовується тільки для складових з точно відомими значеннями і знаками, які можуть бути використані у вигляді поправок до результату вимірювань і виключені з оцінки похибки. Для невиключену систематичних складових застосовують рандомізацію, тобто їх перехід в розряд випадкових величин з рівномірним законом розподілу.
Тоді, якщо відомі межі В± О” Сi систематичних складових похибки, інтервальна характеристика похибки О” СОЈ = К. Значення К при геометричному підсумовуванні меж невиключену систематичних складових приймають К = 0,95 для Рд = 0,9, К = 1,1 для Рд = 0,95, К = 1,4 для Рд = 0,99, але можна без великих втрат для точності розрахунків приймати і К = 1.
У разі підсумовування невиключену систематичних і випадкових складових доцільно визначити дисперсії невиключену систематичних похибок і далі виконати геометричне підсумовування за формулою
Пѓ ОЈ =.
Дисперсія випадкової величини з рівномірним законом розподілу Пѓ i ВІ = О” ВІ Сi /3, якщо задані симетричні граничні значення величини В± О” Сi , або Пѓ i ВІ = Н ВІ i /12, якщо відомий розмах значень цієї величини (наприклад, Н - ціна поділки шкали приладу).
Приклад 1. Визначити похибка вольтметра з межею вимірювань 1,5 В при вимірі падіння напруги 0,8 В на ділянці кола з активним опором R = 4 Ом при температурі від 15 до 35 В° С. Для вольтметра нормовані М.Х. за ГОСТ 8.009-84: межа систематичної складової основної похибки Оі з = В± 0,4%; СКО випадкової складової Пѓ (О” Вє) = 0,2%; межа допустимої варіації Н = 0,4%; номінальна функція впливу температури ОЁ (t) = +0,03%/В° С; вхідний опір вольтметра 1000 Ом. Нормальне значення температури tну = 20 В° С.
Інструментальна похибка вимірювання, обумовлена ​​похибкою вольтметра, буде складатися з трьох складових: основної похибки вольтметра, додаткової похибки в діапазоні змін температури, похибки узгодження опорів вольтметра і...