ійної гімнастикою, так при формуванні повітряного струменя активну участь беруть щоки, губи, язик. Послідовно даються такі вправи: для зміцнення м'язів щік - надути щоки і утримувати в них повітря (В«Обдурити дві кулькиВ»), втягувати щоки при зімкнутих губах і при відкритому рте (В«Худенький ПетяВ»); для вироблення спрямованої повітряного струменя - не надуваючи щік, крізь зближені і злегка висунуті вперед губи, утворюючи посередині кругле В«віконечкоВ», здувати з піднесеної до рота долоні будь-який м'який предмет (ватяну кульку, паперову сніжинку та ін) або дути на лежачий на столі олівець, щоб він покотився. Потім потрібно навчити дитину утворювати вузьку щілину з розтягнутими в легкій усмішці зближеними губами (кути рота при цьому притиснуті один до одного). Струмінь повітря, спрямовану в цю щілину, дитина розсікає рухами вказівного пальця з боку в бік. Якщо щілину утворена правильно і струмінь досить сильна, звук від розсікає пальцем повітря добре чути (вправа В«ПропеллерВ»). p> При такому ж положенні губ дитині пропонують покласти між ними широкий кінчик язика (В«ПотьопалаВ» мову губами зі звуком - ПЯ, ПЯ, ПЯ тоді він стане розпластаним), посередині мови, уздовж його переднього краю В«зробити доріжкуВ» - покласти Спіченко із зрізаною голівкою і пустити вітерець, сдувая паперові листочки з піднесеної до рота тильного боку руки.
Одночасно з артикуляційної гімнастикою і вправами для вироблення спрямованої повітряного струменя відпрацьовується дрібна моторика рук.
Для цього використовуються вправи (див. додаток), це можуть бути настільні ігри В«МозаїкаВ», різні ігри з пальчиками. Одним з видів роботи з розвитку фонематичного слуху на даному етапі є виховання у дитини вміння вловлювати різницю між правильним і спотвореним звуком. Потрібно давати йому можливість зіставити зразок логопеда і порівнювати з його власним спотвореним вимовою.
При заміні дитиною одного звуку іншим проводять диференціацію на слух порушеного звуку і його замінника.
Одним з важливих напрямків на підготовчому етапі є відпрацювання опорних звуків - схожих з порушеними за артикуляцією (місцем або способом утворення вимовних дитиною правильно). Відпрацювання опорних звуків передбачає наступне уточнення артикуляції звуку і його правильної вимови у ізольованому, а потім у складах, словах, реченнях.
Для звуку З опорними будуть звуки І, Ф. звуки С, І - однакові за способом освіти (переднеязичниє), кінчик язика при їх проголошенні знаходиться за нижніми різцями. Відпрацьовуючи звук І , потрібно домогтися положення широкого кінчика язика за нижніми різцями і підйому передньої частини спинки язика до альвеолам. Звуки С, Ф - однакові за способом утворення (щілинні). Відпрацьовуючи звук Ф , потрібно домогтися спрямованої повітряного струменя, що йде у вузьку щілину, утворену нижньою губою і верхніми різцями. Поєднавши ці два відпрацьованих елемента, можна домогтися правильної вимови звуку З .
Для Ш опорним є Т, С. Звуки Ш, Т - однакові за місцем утворення (Переднеязичниє), кінчик язика при їх проголошенні знаходиться вгорі. Відпрацьовуючи звук, потрібно домагатися вміння піднімати кінчик язика до альвеол. Звуки Ш, С - однакові за способом утворення (щілинні). Відпрацьовуючи З , потрібно домагатися спрямованої повітряного струменя, що йде по середині язика. Поєднавши ці два відпрацьованих елемента, можна домогтися правильної вимови звуку Ш .
Для Л опорними є Т, И (Т дає підйом кінчика язика до альвеол, а И - Підйом з задньої частини язика до неба), для Р - Д і С (Д відпрацьовує підйом напруженого кінчика язика вгору, З - спрямовану повітряну струмінь).
Таким чином, відпрацьовуючи опорні звуки, можна вже на підготовчому етапі добитися їх чіткої вимови в складах, словах, фразах, що допомагає у виробленні хорошою дикції; потрібно привчати дитину виділяти опорний звук в складах, словах, пропозиціях, це розвиває його фонематичний слух, дає практичне уявлення про такі поняття, як В«звукВ», В«словоВ», В«пропозиціяВ». Все це сприяє розвитку речедвігательного і речеслухового аналізаторів, формуванню навичок аналізу та синтезу слова і відповідно більш швидкої і успішної постановки і автоматизації порушеного звуку.
До наступного етапу - постановки звуку - можна переходити, коли дитина навчиться досить швидко, правильно відтворювати основні рухи і положення органів апарату артикуляції, необхідні для даного звуку, чітко відрізняти професійне звучання від спотвореного.
Постановка звуку.
Мета цього етапу - Домогтися правильного звучання ізольованого звуку. Зміст роботи: об'єднання відпрацьованих на підготовчому етапі рухів положень органів артикуляційної бази даного звуку, додавання повітряного струменя і голоси (для сонорних і дзвінких), відпрацювання вимови ізольовано...