вернув на південь. Це був Малабарский берег Индостанского півострова. На третій день, 20 травня 1498, Ахмед ібн Маджид підійшов до да Гамі і сказав: "ось він Каликут! Ось країна, до якої ви прагнули! ". p align="justify"> Місто широко розкинувся на березі відкритої бухти, куполоподібні даху храмів височіли серед фруктових садів і пальмових кущ. Перша частина важкого одиннадцатимесячного плавання була закінчена. Багато за цей час впали жертвою цинги і лихоманки, але ті, хто дожив до цього знаменитого години, побачили перед собою велику країну сходу - Індію. Мрія португальців перетворилася на дійсність. Морський шлях до Індії, нарешті, знайдений і викреслений на карті. p align="justify"> Вітрила впали, і кораблі несподівано завмерли на рейді. У ті часи Каликут був найбільшим портом малабарського узбережжя. Його численні будівлі спускалися майже до самої води. Багато будинків в Каликуте криті пальмовим листям, деякі з них були кам'яними, деякі з сирцевої цегли. Уздовж берега тяглися склади. Китайські шовку, індійські бавовняні тканини, що славили в різних країнах, громадилися під самий дах. p align="justify"> Як тільки флотилія Васко да Гама стала на рейді, від берега до неї відплило кілька човнів з індійцями, які хотіли дізнатися, звідки припливли чужинці і хто вони такі. Да Гама відправив з ними на берег Жоао Нуньєш, який знав арабську мову. Нуньєш повернувся назад з арабом Ель-Масудом, якого португальці стали звати Монсайді. Він надав да Гамі безліч послуг, чим накликав на себе ворожнечу арабських купців у Каликуте. Згодом Монсайді разом із да Гамою повернувся до Португалії. p align="justify"> Від нього да Гама дізнався, що правитель Калікути, що називався саморіном, перебуває у своєму заміському палаці, і послав туди Монсайді, перекладача Феріа Мартінша і ще одного португальця. Саморін прийняв це посольство дуже дружньо і подарував багато індійських тканин. p align="justify"> З самого початку да Гама допустив серйозну помилку, поширивши в Каликуте слух, що приплив до якості португальського королівського посла з великою флотилією, яку розгубив під час шторму. Зустрівшись з народом, що володів настільки ж високою, по-своєму, культурою, як і португальці, да Гама повів себе неприпустимо зарозуміло. p align="justify"> Незабаром флотилія з допомогою місцевого лоцмана була переведена трохи північніше Калікута в більш захищену від океанських вітрів гавань в Пандарані.
Цього ж дня саморін прислав свого сановника з повідомленням, що він готовий прийняти "посла його величності короля Мануеля". Разом з нарочним був присланий і почесний ескорт з двохсот воїнів, які повинні були супроводжувати да Гаму до індійського раджі. p align="justify"> Да Гама вирушив на це побачення зі свитою з 13 чоловік. На щоглах були підняті прапори, кораблі дали салют. Саморін прийняв да Гаму, сидячи на троні. Португальців посадили перед раджів на кам'яну лаву, подали їм воду для обмивання рук і відповідно до звичаю піднесли с...
