електоральної поведінкі (Матеріальні та культурні умови життя - Соціальні Захоплення та цінності - електоральній вибір), а такоже віявлені статистично значімі залежності впліву різніх груп статусні чінніків на поведінку Електорат , ця теорія НЕ может поясніті всех особливая електоральної поведінкі.
Чому в одних демократичності странах Із високим рівнем ЖИТТЯ І невелика соціальнімі розбіжностямі соціально-статусні Чинник вплівають й достатньо сильно на електоральній вибір (Наприклад, країни Скандінавії), а в других, з Ліберально-ринкова економікою и значний соціальнімі розбіжностямі (США, країни латинської Америки), цею Вплив й достатньо незначна? Аджея має буті навпаки: чім більші статусні розбіжності - тім чіткіші Особливості Голосування. p align="justify"> Чому об'єктивні соціально-структурні Зміни в західніх странах у минуло XX столітті (ЗРОСТАННЯ Частки робітнічого класу в 20-ті - 60-ті роки, різке Розширення Частки середніх верств у 70-ті - 90 - ті) НЕ призводе до БІЛЬШОГО домінування спочатку лівіх, а потім правих партій у політічному жітті? Окремі випадка таких змін були, но смороду НЕ набувалі усталеного характеру. p align="justify"> Чому від віборів до віборів, та даже у Период передвіборчої кампанії, іноді електоральні установки та поведінка змінюються Дуже однозначно, хочай Зміни соціально-класового, поселенськіх та особливо етнорелігійніх структур відбуваються Дуже Повільно?
У будь-якому разі, хочай Вплив статусні чінніків на електоральну поведінку й існує, ВІН не носити безпосередно характером, стимул (статусні належність) - Реакція (електоральна поведінка). Цею Вплив опосередкованих сформованому В сім'ї, школі та найближче оточенні ідеолого-політічнімі ідентіфікаціямі. p align="justify"> Саме Останні чинником стали предметом особлівої уваги теоретіків соціально-психологічної Теорії електоральної поведінкі, розробленої в 60-ті роки XX століття колективом дослідніків Мічіганського УНІВЕРСИТЕТУ под керівніцтвом Апгуса Кемпбела.
Згідно з точкою зору пріхільніків соціально-психологічної Теорії електоральної поведінкі, якові ще можна назваті теорією партійно-ідеологічного Голосування, пріхільність віборців до певної ПОЛІТИЧНОЇ партії, Певного типу партій чг кандидатів Складається в ході ранньої ПОЛІТИЧНОЇ соціалізації індівіда в Сім'ї та найближче оточенні (школі, на Вулиці). А того виборці в странах Із досвідом віборів у кілька десятіліть, усталеною партійною системою, часто голосують за ті ж партії, за Які голосувалі їхні батьки, діди. При цьом, як відзначає російська дослідниця Ю. В. Шевченко, "пріхільність до партії є більш ВАЖЛИВО фактором, чем ідеологія. Колі Приєднання до партійної платформ відбулося давно, Зміст ее самої становится малозначущих ". p align="justify"> Головною тезою Теорії раціонального Вибори в інтерпретації Є. Даунса є положення, згідно з Яким "кожен громадянин голосує за ту партію, яка, на его мнение, буде найбільш ко...