мна" або "дурна" письменник б тільки програв. p align="justify"> Або ось ще;
Ну от дивися, - сказав Юрій, вказуючи на щось попереду жестом, схожим на рух сіяча, - десь війна йде, люди гинуть. Скинули імператора, все перевернули до чортової матері. На кожному розі більшовики гогочуть , насіння жеруть .
Дієслова "гогочуть" і "жеруть", здавалося б, теж мають набагато більш приємні для очей і вух варіанти, однак ні ж - не створять інші варіанти потрібного ефекту. Інша причина вживання таких експресивних слів - очевидна неприязнь самого письменника до більшовиків, спроба передати це своє ставлення через діалог головних героїв. p align="justify"> Вибір того чи іншого синоніма визначається не тільки його описової точністю і виразністю, але і його особливим емоційним відтінком, його відповідністю оцінці письменником даного явища. Приклад:
Було якесь невідповідність між його обуреним тоном і готовністю, з якою він почав задкувати з плями світла назад, у темряву, - слова припускали, що зараз почнеться довгий і важкий скандал, а рухи показували негайну готовність навіть не втекти , а саме задати дременув .
Тут два синоніма, "втекти" і "задати дременув", як ніби протиставлені один одному, містять в собі різні відтінки одного і того ж явища. Пєлєвін зображує свого персонажа настільки наляканим, що той готовий "саме задати дременув", а не "втекти". p align="justify"> Описуючи рідкісну зважаючи на свою комічності і не завжди справно працюючу систему запам'ятовування Миколою йому незрозумілих, нових слів, Пєлєвін пише:
Він зробив ще одну спробу згадати німецьке прізвище, але слідом за словом "Шпуллер" вискочили слова "Зінгер" і "Парабелум", друге було взагалі не при чому, а перше не могло бути потрібним ім'ям, тому що розпочиналося не на "Ш".
Саме комічність цього опису і обумовлює наявність в даному реченні дієслова "вискочили", а не його побратима "виникли" і не іншого з численних синонімів цього слова.
Значення синонімів полягає ще і в тому, що вони дають можливість письменникові уникнути одноманітного повторення одних і тих же слів, ніж успішно користується Пелевін у своєму "Кришталевому світі":
І зверни увагу, - задумливо додав Юрій, - обидва вони Картавих . Той, перший, і ця.
Та ну і що. Хіба мало народу грасирує . Французи, так все. І ще, здається, німці. Правда, трохи...
