"> слід зазначити раннє складання в цьому монастирі своєї школи листи і художнього оформлення книги. У ній, як і в збірниках книг, відбилася широта творчих зв'язків місцевих кнігоделателей і активних читачів з іншими центрами виробництва і розповсюдження книги в Росії того часу, а також із зарубіжними. Наприклад, зв'язок Білозерських книжників з болгарськими: у списку Ізборники царя Симеона, що належав. Кирило-Білозерському монастирю, ім'я царя Симеона не замінить ім'ям російського князя, як у Ізборнику Святослава 1073 р. Крім того, почерк деяких книг Кирило-Білозерської бібліотеки подібний з одним з почерків болгарської Тирновськой школи, хоча радянськими дослідниками визнається за індивідуальний почерк одного з ігуменів цього монастиря. І не випадково, що в книгах XV в., створених Кирило-Білозерському монастирі, попадаються досконалі зразки так званого В« балканського В»орнаменту, в якому найбільш яскраво відбилося другого південнослов'янського вплив.
Можна припустити, що саме з цього середовища активних читачів і майстрів книги вийшли і досвідчені бібліографи, що склали в кінці XV ст. каталог книг Кирило-Білозерської бібліотеки, в якому застосовані прийоми аналітичного опису збірників, - найстаріший зі збережених російських книжкових каталогів. Те, що увага Білозерських бібліографів привернули саме Четьї збірники, в тому числі Ефросіновскіе, свідчить на користь такого припущення. p align="justify"> На відміну від Троїце-Сергіївської і Кирило-Білозерської, бібліотека ще одного, найвіддаленішого в той час російського монастиря - Соловецького - молодше самого монастиря. Проте активні читачі з'явилися на далеких Соловецьких островах ще до утворення там бібліотеки. Про це свідчить перший з місцевих письменників - чернець Досифей, згодом ігумен монастиря і засновник його бібліотеки. p align="justify"> У життєписі засновників Соловецького монастиря Досифей розповідає, як, живучи в одній келії з одним з них, очевидно неписьменним ченцем Германом, він читав записані з його слів розповіді про перших Соловецьких пустельниках Саватія і Зосими. До цих записів не виявляли інтересу інші ченці через те, що вони були написані В«простою мовоюВ», тобто без літературної обробки. Найімовірніше, це були ще не книжки. Однак не всі перші Соловецькі відлюдники були подібно Герману люди В«некнижковіВ»: Саватій був пострижеником Кирило-Білозерського монастиря і жив у Валаамском, де кнігоделаніе також процвітало. Але засновником Соловецької бібліотеки, тобто великого зібрання книг для читання, стали не Зосима і Саватій, а Досифей, який замовив у Новгороді в 1490-х рр.. і послав у свій монастир більше двох десятків книг, продовжував постачати його бібліотеку книгами він і надалі. У Новгороді Досифей за дорученням знаменитого організатора кнігоделанія, творця першого російського повного зводу Біблії архієпис...