о буває непридатний і не вирішує найважливіших економічних питань: визначення рентабельності продукції, планування на довгостроковий період і т. д.
При розрахунку повної собівартості продукції виробничого підприємства основна проблема полягає в можливо більш адекватному розподілі непрямих (накладних) витрат по об'єктах калькулювання - продуктам підприємства [27, с. 14-29]. p align="justify"> Тим часом у всіх галузях виробничої сфери досить чітко простежується тенденція до збільшення частки накладних витрат у собівартості продукції. Пояснюється це заміною живої праці машинною, що призводить до збільшення частки працівників, більшою мірою забезпечують технологічний процес, ніж безпосередньо беруть участь у ньому (операторів, наладчиків, програмістів та ін.) Крім того, необхідність відстеження змін потреб ринку та відповідного реагування на ці зміни вимагає залучення все більшої кількості працівників у процес маркетингових досліджень, економічного аналізу конструкторсько-технологічних розробок і т.п. Таким чином, постійно зростаюча частка накладних витрат вимагає посилення уваги до обгрунтованості їх розподілу між окремими об'єктами. p align="justify"> Найпоширенішим в даний час є підхід, при якому всі накладні витрати розподіляються на підставі тієї чи іншої бази розподілу - часу роботи або величини заробітної плати основних виробничих робітників, часу роботи обладнання, суми матеріальних або прямих витрат і т.д. При цьому не враховується, що накладні витрати є комплексними статтями і являють собою сукупність різних за своїм економічним змістом витрат. У зв'язку з цим такий підхід виглядає принципово невірним, але, тим не менш, використовується зважаючи на його простоти і незначних інвестицій [28, с. 5-7]. p align="justify"> Очевидно, що в принципі неможливо знайти будь-якої універсальний показник, який для всіх накладних витрат був би єдиною базою розподілу витрат, тобто тим чинником або показником, зміна якого в визначальною мірою впливає на зміну величини накладних витрат. Вибір однієї бази розподілу для всіх накладних витрат призводить до значного спотворення величини собівартості окремих видів виробів. При цьому і в залежності від обраної бази розподілу величина накладних витрат, яка припадає на ті чи інші продукти, а відповідно, і їх собівартості, в багатьох випадках може істотно змінюватися. p align="justify"> У багатьох випадках бухгалтерія підприємства виробляє розподіл накладних витрат, включаючи загальновиробничі витрати (рах. 25) і загальногосподарські витрати (рах. 26), виходячи з єдиною бази розподілу для всього підприємства. База розподілу на весь звітний період при цьому встановлюється виходячи з єдиного критерію: максимальної величини відповідних прямих витрат на виробництво продукції в попередній звітний період. У переважній більшості за базу розподілу беруть такі види витрат:
заробітна плата основних виробничих робітників;
вартіст...