а жаль, для більшості батьків стали звичними висловлення типу: В«От безглуздий! Скільки разів пояснювати, негідник! В»,В« Так навіщо ж я тебе тільки на світ народила, упертюх! В»,В« Будь-який дурень на твоєму місці зрозумів би, як зробити! В». p align="justify"> Усім майбутнім і нинішнім батькам варто дуже добре зрозуміти, що кожне таке висловлення, яким би справедливим по суті воно ні було, якою б ситуацією ні викликалося, робить серйозну шкоду контакту з дитиною, порушує впевненість у батьківській любові . Необхідно виробити для себе правило, не оцінювати негативно самої дитини, а критикувати тільки невірно здійснену дію чи помилковий, необдуманий вчинок. Дитина повинна бути впевнений в батьківській любові незалежно від своїх сьогоднішніх успіхів і досягнень. Формула істиною батьківської любові, формула прийняття - це не В«люблю, тому що ти - гарнийВ», а В«люблю, тому що ти є, люблю такого, який єВ». сім'я виховання дитина школа
Але якщо хвалити дитину за те, що є, вона зупиниться у своєму розвитку, як же хвалити, якщо знаєш скільки у неї недоліків? По-перше, виховує дитини не тільки прийняття, чи похвала осудження, виховання складається з багатьох інших форм взаємодії і народжується в спільному житті в родині. Тут же мова йде про реалізацію любові, про творення правильного емоційного фундаменту, правильної почуттєвої основи контакту між батьками і дитиною. По-друге, вимога прийняття дитини, любові до такому, якою вона є, базується на визнанні і вірі у розвиток, а виходить, у постійне вдосконалювання дитини, на розуміння нескінченності пізнання людини, навіть якщо вона зовсім ще мала. Вмінню батьків спілкуватися без постійного осуду особистості дитини допомагає віра в усе те гарне й сильне, що є в кожній, навіть у самій неблагополучній, дитині. Справжня любов допоможе батькам відмовитися від фіксування слабостей, недоліків і недосконалостей, направить виховні зусилля на підкріплення всіх позитивних якостей особистості дитини, на підтримку сильних сторін душі, до боротьби зі слабостями і недосконалостями. p align="justify"> Контакт з дитиною на основі прийняття стає найбільш творчим моментом в спілкуванні з ним. Залишає шаблонність і стереотипність, оперування запозиченими або викликаними схемами. На перший план виступає творча, натхненна і щоразу непередбачувана робота зі створення все нових і нових В«портретівВ» свою дитину. Це шлях все нових і нових відкриттів. p align="justify"> Оцінку не особистості дитини, а її дії і вчинків важливо здійснювати, змінюючи їхнє авторство. Дійсно, якщо назвати свою дитину недотепою, чи ледарем, важко очікувати, що вона щиро погодиться з вами, і вже навряд чи це змусить змінити її своє поводження. А от якщо обговоренню піддався той чи інший вчинок при повному визнанні особистості дитини і твердженні любові до нього, набагато легше зробити так, що сама дитина оцінить своє поводження і зробить правильні висновки. Він може помилитися і наступного разу чи по слабості в...