електрифікації сільського господарства Форд пропонував використовувати постарілі водяні млини, переобладнавши їх у електростанції. Кілька таких станцій він побудував на р. Руж і експериментально довів правильність своєї ідеі15.
Ставши автомобільним королем, Генрі Форд створив собі імідж надзвичайно динамічного і безпомилково чинного підприємця. І все-таки незважаючи, на колосальний розмах його справи, сміливі експерименти і нестандартні рішення, концепція автомобільного бізнесу, якої дотримувався Форд, мала свою" ахіллесову п'яту". Справа в тому, що за його поданням попит автомобілю забезпечують тільки його функціональні якості, тобто простота експлуатації, надійність, довгий термін служби, невисока ціна. Одна і та ж модель" Т", за його розрахунками, в стані служити як завгодно довго, так як доведена до досконалості стандартизація дозволяє не купувати нову машину, а замінювати її вузли і деталі в міру зношування. У цьому Форд бачив величезні переваги моделі" Т", навіть забарвлення машин була однаковою - чорною. Перехід же на нові моделі Форд вважав лише способом змушувати покупців безперервно платити. Але довівши до крайності ідею стандартизації та дешевизни автомобілів, Форд сам того не бажаючи, зайшов у глухий кут. Без кінця удосконалюючи виробництво, він припинив вдосконалювати те, заради чого воно власне існувало - сам автомобіль.
Науки маркетингу тоді ще як такої не було, проте інші підприємці дотримувалися загальноприйнятої практики модернізації свого кінцевого продукту, пристосування виробництва до різноманітних і мінливих потреб, смаків і стилю життя покупців. Машини інших фірм коштували дорожче фордовских, але вигідно відрізнялися від них елегантністю, швидкістю і комфортом.
Самим серйозним конкурентом" Форд мотор компані" на початку 20-х років стала" Дженерал моторс", яка спиралася на підтримку банкірського дому Дюпонів і команду талановитих менеджерів на чолі з випускником Массачусетського технологічного інституту Альфредом П. Слоуном. Після реорганізації вона оновила випускаються нею моделі" шевроле", погодившись з вимогами ринку і зрослої купівельною спроможністю американців. Ця фірма поєднувала стандартизацію вузлів і деталей з різноманітністю дизайну та оздоблення. Тим самим задовольнявся попит як на дорогі, так і на відносно дешеві машини. З застарілим" фордом" зразка 1908 успішно конкурували навіть старі" шевроле" і" Паккард», що продавалися за дуже низькими цінами. З 1921 по 1926 р. частка автомобілів Форда на ринку США впала з 56% до 30%, але" автомобільний король" уперто продовжував випускати свою" жерстяну Ліззі", як прозвали в США модель" Т". Для компанії Форда наступали важкі часи. " Форд мотор компані" перестала бути лідером американського і світового автомобілебудування, відкотившись на друге, а потім на третє місце в США.
У чому полягала причина стратегічного прорахунку Форда? Він виявився заручником своєї мрії про" демократизації" автомобіля шляхом перетворення його в загальнодоступний предмет тривалого користування. Конвеєр був розрахований на випуск тільки однієї моделі, і перейти на виробництво нової було справою дорогим і важким. Була потрібна зупинка і переналагодження всього процесу. Форд хоча і працював на споживача, але психологію попиту сприймав занадто спрощено і абстрактно, як щось незмінне. Він сприймав тільки одну причому найбільш очевидну її бік - що покупці середнього достатку воліють недорогі, надійні, довговічні речі, але не врах...