ти як залік.
Для вирішення поставленого питання розглянемо кілька ситуацій застосування договірного заліку. При цьому будемо враховувати ту обставину, що договірний залік, якщо вести мову про існування такого, припускає наявність зустрічних вимог, предмет яких може бути як однорідним, так і не бути таким.
Ситуація перша: сторони припиняють заліком зобов'язання, що виникли з одного договору. Якщо предметом зустрічних вимог виступають гроші, то ні про яку необхідність досягнення угоди для заліку мови не йде. Дане положення знаходить підтвердження в статті 853 ГК РФ, що передбачає, що грошові вимоги банку до клієнта, а також вимоги клієнта до банку припиняються заліком, якщо інше не передбачено договором банківського рахунку. При цьому для заліку потрібно волевиявлення банку, на який покладається обов'язок щодо здійснення заліку зазначених вимог. Що стосується можливості заліку вимог, що виникають з одного договору та предметом яких виступають одні й ті ж родові речі, відмінні від грошей, така ситуація виключена в принципі. Укладення договору, спрямованого на передачу одних і тих же родових речей, позбавлене будь-якого сенсу.
Відповідно, стосовно до даної ситуації це можуть бути лише зобов'язання, об'єктом яких виступає передача відмінного один від одного майна. Такі зобов'язання, наприклад, можуть виникнути з договорів, спрямованих на оплатної передачі майна у власність. Так, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а останній зобов'язується сплатити за нього певну ціну. Однак замість цього сторони приходять до угоди про залік зустрічних вимог і, таким чином, знімають з себе обов'язки по вчиненню передбачених договором купівлі-продажу дій. При кваліфікації даної угоди помітно, що про залік мови не йде. У подібній ситуації поняття «угода про залік» підміняє поняття «розірвання договору за угодою сторін». Іншими словами, сторони припиняють договір купівлі-продажу не зарахуванням зустрічних вимог, а за допомогою його розірвання.
Ситуація друга: сторони припиняють заліком зобов'язання, що виникли з різних договорів. Наприклад, кредитор за договором купівлі-продажу має право вимагати передачі оплаченого товару, а кредитор за договором позики має право вимагати повернення позикових коштів. Проте сторони замість того, щоб вимагати виконання зобов'язань, що виникли з договорів купівлі-продажу та позики, домовляються про взаємне погашення вимог, порівнянних за вартістю.
У подібній ситуації про договірний заліку в чистому вигляді мови йти не може, оскільки сторони приходять до двох різних угодами. Перша угода спрямована на припинення договору купівлі-продажу, внаслідок чого виникає право вимоги про повернення сплаченої ціни товару. Дана угода вже за своєю природою не буде договірним. Що стосується другої угоди, то воно спрямоване на взаємне погашення зустрічних грошових вимог і може бути кваліфіковано як договірного заліку.
Ситуація третя: сторони припиняють заліком зобов'язання, різні за природою, наприклад договірне і внедоговорное. У даній ситуації в більшій мірі, ніж в інших, проявляються обмеження на вчинення заліку. Так, з деліктної сфери виключаються вимоги, пов'язані з відшкодуванням вреда, заподіяної життю або здоров'ю. Отже, питання про залік може виникнути лише щодо вимог про відшкодування майнової шкоди. Питання про залік вимог про повернення безпідставного збагачення може виникнути лише стосовно грошового зб...