наукового прогресу і продовженням експансії науки практично в усі сфери життєдіяльності сучасного соціуму. Дослідження таємничої «темної матерії» і синергетика; розвиток когнітивних наук і експериментальне вивчення людського мозку; проблеми екології та штучне вирощування наноструктур. Ці та багато інших напрямків наукових досліджень визначають сьогодні перспективу нових технологічних проривів вже в найближчі роки.
У липні 2006 року один з провідних американських центрів RAND Corporation опублікував доповідь «Глобальна технологічна революція 2020». У ньому представлений перелік 16-ти технологічних напрямів, які, на думку авторів доповіді, будуть найбільш затребуваними в більшості розвинених країн світу до 2020 року. Серед них:
виробництво дешевої сонячної енергії;
розвиток технологій бездротового зв'язку;
створення генетично модифікованих рослин;
технології фільтрації, очищення та знезараження води;
цільова доставка лікарських препаратів в різні органи і тканини організму і ін
Більшість з цих «технологій майбутнього» стануть інтегрованими, тобто базуватимуться на досягненнях кількох фундаментальних наукових напрямів. Причому у розвитку цих глобальних технологічних брендів провідна роль, як і раніше, залишиться за країнами Північної Америки, Західної Європи та Східної Азії. Зокрема, згідно з рейтингом сучасних наукових і технологічних можливостей країн світу, наведеному в згаданій доповіді, найбільшим потенціалом у створенні нових технологій і застосуванні їх на практиці володіють: США (5.03 бала), Японія (3.08), Німеччина (2.12), Канада (2.08 ), Тайвань (2.00), Швеція (1.97), Великобританія (1.73), Франція і Швейцарія (по 1.60), Ізраїль (1.53).
Росія за підсумками цього рейтингу виявилася першою серед пострадянських країн і зайняла 19 місце (0.89), Україна на 29 позиції (0.32), Білорусь - на 30-му місці (0.29). Слід зазначити, що за ними йдуть такі країни, як Чехія, Хорватія, Естонія, Литва і навіть Китай, Індія, Бразилія, ПАР. [10, с. 122]
Незважаючи на всю умовність цих рейтингових оцінок, одна обставина, постійно підкреслюється в даному доповіді, представляється досить принциповим. Воно полягає в тому, що темпи розвитку сучасних високих технологій в найближче десятиліття не тільки не сповільняться, але, навпаки, будуть виявляти стійку тенденцію до перманентного зростання.
Функція соціального управління та раціоналізації соціальних відносин. У науці завжди домінував принцип раціональності, який дозволяв конструктивно регулювати не тільки пізнавальну активність людини, а й найважливіші види його практичної перетворювальної діяльності. При цьому розробляються в науці схеми діяльності грунтувалися не так на простому відтворенні минулого досвіду, або апеляції до надприродним сутностей, а на раціонально організованих і методологічно референтних діях.
Ще Е. Дюркгейм відзначав, що цивілізація має тенденцію ставати все більш раціональною. Погоджуючись з ним, М. Вебер підкреслював, що сучасне життя складається з раціонального розрахунку, раціонального духу і раціоналізації в кожному аспекті життя.
У другій половині ХХ століття ці ідеї стають широко поширеними і затребуваними. Так, Д. Белл фіксує принциповий статус саме т...