суванні пенсій за рахунок федерального бюджету: соціальні пенсії для окремих категорій громадян, які не набули права на пенсію за державному пенсійному страхуванню, або тих, хто має право на державне забезпечення за законом від 15.12.2001 166-ФЗ «Про державне пенсійне забезпечення».
Обов'язкове пенсійне страхування включає в себе трудову пенсію по старості (у складі страхової та накопичувальної частин) і трудову пенсію по інвалідності або у разі втрати годувальника (у складі страхової частини) і фінансоване за рахунок страхових внесків роботодавця.
Учасниками даного виду пенсійного забезпечення стали чоловіки 1953 народження і молодше і жінки 1957 народження і молодше.
Трудова пенсія фінансується за рахунок страхових внесків, що перераховуються роботодавцем, і складається із двох частин:
. Страховий. Дана частина залежить від трудового стажу, заробітної плати та страхових внесків роботодавця, а також фіксованого базового розміру, встановленого державою.
. Накопичувальної. Дана частина, у свою чергу, залежить від суми пенсійних накопичень, сформованих за рахунок страхових внесків роботодавця та інвестиційного доходу, суми добровільно сплачуваних додаткових страхових внесків та коштів материнського (сімейного) капіталу.
Недержавне (додаткове) пенсійне забезпечення - недержавні пенсії, що виплачуються в рамках договорів з недержавними пенсійними фондами, що фінансуються за рахунок внесків роботодавців і працівників на свою користь і доходу, отриманого від їх інвестування.
Недержавне пенсійне забезпечення в пенсійній системі розглядається як додаткове по відношенню до державного і може здійснюватися як у формі додаткових професійних пенсійних систем окремих організацій, галузей економіки або територій, так і у формі особистого пенсійного страхування громадян, виробляють накопичення коштів на додаткове пенсійне забезпечення в страхових компаніях або пенсійних фондах. Обидві ці форми повинні розвиватися.
Багаторівнева система страхує від багатьох ризиків - особливо від загального, обумовленого невизначеністю в економіці і політиці (урядові або ринкові кризи, зміни у відносних цінах праці і капіталу) - за допомогою диверсифікації типів управління (державний і приватний) , джерел фінансування (капітал і праця) та інвестиційних стратегій (акції та облігації, міжнародні та внутрішні інвестиції). Сьогодні загальновизнано, що багаторівнева схема може ефективно вирішувати багато проблем сучасних пенсійних систем. Саме цей шлях обрали багато країн при реформуванні в 90-і роки своїх пенсійних схем. До кінця минув століття лише 5 держав (Чилі, Болівія, Сальвадор, Мексика і Казахстан) повністю відмовилися від розподільної системи і перейшли на чисто накопичувальну.
У більшості країн змішані, багаторівневі системи включають і накопичувальні, і розподільні елементи. Ряд держав, удосконалюючи свої розподільні схеми, ввели в них систему умовно-накопичувальних рахунків, забезпечивши тим самим більш тісний зв'язок накопичених індивідом внесків та його пенсії в рамках старої системи.
Додаткова професійна пенсійна система може бути як з встановленими виплатами, так і з встановленими внесками, солідарної або накопичувальної або використовувати одночасно обидва ці принципи. Її фінансування може здійснюватися як виключно за рахунок внесків роботодавця, так і за участю працівників. У той же час всі зобов'язання по пенсійній системі повинні мати фінансове покриття у формі накопичених активів і майбутніх надходжень внесків (актуарний баланс).
При фінансуванні зазначених пенсійних систем виключно за рахунок внесків роботодавця в ній може бути передбачено певний період часу, протягом якого звільнився працівник, охоплений цією системою, не набуває пенсійних прав. Такий період не повинен бути, однак, дуже тривалим. Для працівників, тривалість трудової діяльності яких на підприємстві після введення пенсійної системи перевищує встановлений період, необхідно передбачити механізм переведення придбаних пенсійних прав у разі їх звільнення з організації до набуття права на пенсію. Зокрема, для організацій, що мають такі пенсійні системи, міг би бути встановлена ??межа заробітку для справляння внесків на державне пенсійне забезпечення.
Крім того, в якості можливого рішення внески, які відраховуються організаціями на фінансування професійних пенсійних систем, повинні виключатися з їх бази оподаткування. Разом з тим з метою забезпечення справедливої ??розподільної політики представляється необхідним встановити межу внесків на виплату пенсій, які не враховуються при визначенні бази оподаткування. Загальний межа внесків, що стягуються на додаткове професійне пенсійне забезпечення, міг би бути встановлений на рівні тарифу вн...