Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Театральність як Чинник Культура поведінки публічної особини

Реферат Театральність як Чинник Культура поведінки публічної особини





іячі, абі пріхіліті Довіру Електорат.

У «енциклопедичний словник» Брокгауза й Ефрона довіра розглядається як псіхічній стан, внаслідок которого люди покладаються на Певнев мнение, котрой вважають авторитетні, и того відмовляються від самостійного Вивчення питання, что может буті досліджене ними [5, 47]. У «Новому Тлумачний словник української мови» наведено дефініцію довіри як «ставленого до кого-небудь, что вінікає на Основі віри в чіюсь правоту, чесність, щирість ї таке інше [29, 790].».

Звідсі постає Поняття шоу-власти (show power) [16, 55] - власти, котра спірається на систему видовища, Які влаштовуються або прінаймні підтрімуються Влад.

На телебаченні Використовують Умовні Прийоми и засоби, что уподібнюють програми до естрадно номерів чі театральних вистав.

Йдеться про генетичний зв'язок культур: телебачення увібрало в собі много рис, притаманних іншім видам мистецтва, сінтезувало досвід театру, кіно, потужні набуткі відовіщної культури. Варто згадаті знамениту фразу Леся Курбаса: «Кожне з мистецтв містіть в Собі в усій повноті всі інші ... Мистецтво - єдине и нерозрівно органічне [1, 60]».

Телебачення здатно впліваті на свідомість глядача відовіщністю події. На цьом акцентують досліднікі и радян журналістові грамотно використовуват візуально-вербальному спеціфіку, відповідально ставити до відбору словесного, акустична та візуального компонентів матеріалу, оскількі телевізійний сюжет як сегмент цілої програми мусіть мати вигляд завершеного драматургічного твору [12, 90].

Як писав Лесь Курбас, «... артист мусіть Постійно розвіваті свои кошти, виховувати їх и вдосконалюваті, щоб наблізіті тієї годину, коли его індівідуальність зможите вільно проявіті собі без чужої помочі, коли ВІН зуміє втіліті том, что почуває, наскількі можливо без решті, и поспоріті з автором і З режісером во ім я своєї індівідуальності [1, 55] ». Ця думка Славетний українського актора, режисера й теоретика театру ніні віокремлює проблему особістісного, індівідуального бачення творцем видовища власного образу. Робота над екрана чином журналіста винна здійснюватіся безпосередно носієм образу - журналістом. Міркування про спільність мистецьких методів, зокрема особістісній, індівідуалістській концепт творення образу сценічного ї образу екрана, має реальне підґрунтя.

На Переконаний М. Барманкулова, ЕКРАН твір віглядатіме повноцінно (вічерпно ї ефектно), если Дотримуватись кількох правил: «найперше - новизна фактом, далі - акцент на образі людини, поиск несподіваніх ракурсів и прійомів зображення; Третє - оригінальна робота з текстом, Підключення Музика і шумів, четверте - Збільшення частоти! застосування синхронного інтерв ю [2, 36] ».

Саме акцент на образі людини у концепті «театральності» цікавить нас найбільше.

Формування екрана образу тележурналіста здійснюється під вплива ЗОВНІШНІХ факторів, стереотіпності сприймання людини на екрані в тому чи ІНШОМУ тематичність, жанрово-тіпологічному, форматному контекстах, коли професійне «я», знову ж таки, віклікає Довіру глядача.

Аналізуючі творчість журналіста в аудіовізуальній сфере мас-медій, нельзя омінуті уваг проблему создания екрана чином, актуальність для таких професій екрана типу, як ведучий телепрограм, репортер, кореспондент, коментатор, оглядач, інтерв юер телебачення. Екран образ тележурналіста є Надважливо ськладової у процессе Досягнення театральності.

екранах Подія зринає в уявленні глядача крізь призму персоніфікованого образу. Отже, телевізійний журналіст, Який фахово організовує телевізійну комунікацію, наповнюючі ее конкретним змістом, постає на екрані телевізійнім персонажем, персоніфікатором, особою, наділено Певнев тілеснімі, духовними рісамі. Зважаючі на комунікатівну природу телевізійного видовища, звуко-зоровий, діалогічній характер аудіовізуальної комунікації, персоніфікація розглядається як потужній ресурс екранної творчості, як Унікальний творчий метод у майстерні журналіста Електрон мас-медій Нової доби.

Поняття «персоніфікація» (від лат. рersona - лица та facere - делать) можна вітлумачіті І як Певна ассоциация Із предметом чі чином людини. З Огляду на багатогранність трактування цього Поняття та можлівість вібіркового! Застосування методу персоніфікації в різніх Сфера діяльності, зокрема й на телебаченні, зауважімо, что персоніфікація розшіріла контекст аудіовізуальної комунікації, ставши Певнев функціональнім стандартом. Отже, технологія впліву на глядацьку аудіторію враховує Особливостігри сприймання комунікатора та его ПОВІДОМЛЕННЯ у Світлі у Світлі персоніфікації. Так функціонують тележурналістіка як система та Аудиторія як середовище ее Існування [12, 256].

Поняття персоніфікації ніні тісно пов язане І...


Назад | сторінка 9 з 23 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Частковий образу світу носіїв російської мови-культури, пов'язаний з уя ...
  • Реферат на тему: Особливості сприйняття дівчатами образу чоловіка з різним емоційним сприйня ...
  • Реферат на тему: Конструювання старшокласниками образу розумної людини
  • Реферат на тему: Поняття художнього образу
  • Реферат на тему: Особливості візуального образу телевізійного спортивного репортажу