ВСТУП
... Про всяк звук
Свій відгук у повітрі порожньому
Народиш ти раптом.
А.С. Пушкін
Справжня робота присвячена вивченню сучасних досягнень науки про мову в області психологічного впливу звучання слів на їх неусвідомлене сприйняття людиною.
Про те, що звучання слів деяким чином пов'язано з їх змістом, було відомо задовго до появи різних галузей психолінгвістики. Особливостями сприйняття фонетики здавна користувалися поети, навмисне підбирали для своїх віршів слова з певним набором звуків.
Однак, за законом зворотного зв'язку, не можна заперечувати того, що мова і його складові елементи на фонетичному, лексичному, граматичному і синтаксичному рівнях мають прямий вплив на свідомість як одержувача інформації, так і його відправника. А вибір лексем у процесі складання повідомлення для забезпечення того чи іншого ефекту автором найчастіше проводиться інтуїтивно.
Актуальність роботи визначається тим, що на сучасному етапі розвитку фоносемантики її прихильники намагаються виявити ті області та умови, в яких фонетичне значення повністю себе реалізує. Відомо, що фонетичне значення проявляється регулярно не у всіх умовах - наприклад, в звичайній мові більш сильне і чітке лексичне значення не дає розкритися фонетичному значенню, яке носить латентний характер. В даний час вважається повністю прийнятим той факт, що областю, де зв'язок звуку зі змістом не просто імовірна, а повністю доведена як на сегментному, так і супрасегментних рівні, - це область поетичної мови, поетичного тексту. У поезії фонетичні параметри стають носіями сенсу поетичного твору, що визначається основною метою поетичної комунікації - емоційне, моральне й естетичне вплив на одержувача інформації.
У даній роботі об'єктом розгляду є наука, яка виникла в 80-ті роки минулого сторіччя - фоносемантика. Предметом дослідження є поезія на німецькою та російською мовами. Матеріалом для дослідження послужили поетичні тексти таких відомих поетів як Johann Christoph Friedrich von Schiller, Theodor Fontane Rainer Maria Rilke, Ernst Jandl, Christine Lavant та поетичні тексти російських поетів Олександра Сергійовича Пушкіна, Володимира Маяковського, Анни Ахматової, Олександра Фета і Велимира Хлєбнікова.
Ця дипломна робота знаходиться в руслі досліджень з Фоносемантика і лінгвостилістиці.
Метою роботи є виявлення фоносемантических особливостей поетичних текстів при проведенні порівняльного аналізу поетичних текстів на двох мовах - німецькою та російською.
Поставлена ??мета передбачає вирішення таких завдань:
вивчення фоносемантики як науки і висвітлення теоретичних проблем;
фоносемантическим дослідження поетичних текстів російською та німецькою мовами;
порівняльний аналіз вибраних поетичних текстів німецьких і російських авторів в аспекті фоносемантики і стилістики.
Мета роботи визначила вибір методів дослідження: дескриптивний, аудитивное, порівняльний і методи стилістичного і фоносемантического аналізу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що особливості фоносемантики і її вплив на читача не вивчені в достатній мірі. Крім того, в роботі робиться спроба зіставлення фоносемантических особливостей поетичних текстів на різних мовах.
Теоретичною основою дипломної роботи послужили дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених-лінгвістів, докторів і кандидатів філологічних наук, таких як І.А. Бодуен де Куртене, В.В. Левицький, С.В. Воронін, А.П. Журавльов, В.Н. Базилев, С.С. Шляхова, О.А. Барташова.
Теоретична значущість роботи полягає в тому, що вона вносить вклад у розробку актуальних проблем фоносемантики.
Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть знайти застосування на семінарських та практичних заняттях з аналізу поетичних текстів, у спецкурсах з проблем літературознавства. Матеріали дослідження можуть бути рекомендовані при розробці навчально-методичних посібників за стилістикою і аналітичному читання.
Робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми та її наукова новизна, розкривається теоретичне і практичне значення роботи, позначається предмет, об'єкт, мета, завдання і методи дослідження. У першому розділі розглядаються деякі теоретичні проблеми фоносемантики, дослідження вчених, які працювали і працюють в цьому напрямку. У другому розділі описується матеріал, підібраний для дослідження. У третьому розділі роб...
