Зміст
Введення
ГЛАВА I. Публічне мовлення як засіб впливу на аудиторію
. 1 Риторика як мистецтво слова
. 2 Види публічної промови
. 3 Публічне мовлення як засіб прагматичного впливу на аудиторію
. 4 Мовний вплив, його види
Глава II. Вибір комунікативної стратегії публічної промови
. 1 Етапи підготовки публічної промови
. 2 Цільові установки етапів мови і способи їх реалізації
. 3 Прагматичні засоби впливу, використовувані оратором при проголошенні промови
Глава III. Фактори, що визначають ступінь прагматичного впливу публічної промови
. 1 Якісні характеристики прагматично ефективної промови
Висновок
Список використаної літератури
Програми
Введення
Для сучасного етапу розвитку лінгвістики характерний особливий інтерес до проблем мовного спілкування і мовного взаємодії як його компонента. Впливаючи через мова, можна вплинути на думки і почуття слухача, спонукати його до якихось дій.
Незважаючи на те, що риторика як наука має багатовікову історію, дослідження проблем ораторського мистецтва особливо інтенсивно ведеться в другій половині XX століття. Вивчення ораторської мови завжди привертало увагу дослідників, проте саме в даний час лінгвісти та психологи як за кордоном, так і в Росії роблять спроби поглибленого вивчення проблем ораторської мови. Адже саме мова відіграє ключову роль у публічних виступах політичних лідерів, у парламентських дебатах, в дипломатичних переговорах, в газетних і журнальних аналітичних статтях політичного характеру. Сучасні технології мовного впливу дозволяють здійснювати реальний вплив на свідомість і поведінку цільової аудиторії, впливати на результати виборів, створювати певний імідж тих чи інших політичних діячів чи партій. Кінцева мета будь-якого оратора або автора статті, його комунікативний намір полягає в тому, щоб переконати адресата у своїй правоті, спонукати його до якихось дій. Очевидно, що досягнення цієї мети здійсненно в значній мірі за рахунок використання емоційно-насиченою мови, яка, безумовно, володіє найбільшою силою впливу на аудиторію. Саме тому в політичному дискурсі так широко використання різноманітних мовних засобів.
Очевидно, що основним стимулом збільшення досліджень є рішення прагматичного завдання - пошуку ефективних способів впливу публічною промовою на слухачів, на їх почуття, думки, поведінку.
Загальновизнаним є той факт, що мовленнєвий вплив має розглядатися в руслі прагматики. Як відомо, в прагматиці розглядаються ті мовні засоби і закономірності мови, які використовуються для впливу на думки, почуття, волю і, як наслідок, поведінка партнерів по комунікації. Для лінгвістичної прагматики, що розглядає мовну комунікацію як одну їх форм цілеспрямованої діяльності, є природним прагнення виявити механізми, що забезпечують успішність мовного впливу, тобто досягнення мовцем певної цілей.
Відомо, що публічна мова може мати на меті передачу нової інформації. Однак передача мовних повідомлень ніколи не є кінцевою метою публічної промови, вона є кінцевою метою публічної промови, вона є тільки засобом досягнення інших цілей, кінцевою з яких є мета управління діяльністю, мисленням слухача. У цьому і полягає прагматичний аспект мови.
У зв'язку з тим, що в даний час особлива увага приділяється питанням прагмалінгвістікі, вивчення прагматичного аспекту публічної промови представляється досить актуальним.
Отже, актуальність даного дослідження зумовлена ??інтересом сучасної науки до вивчення публічної промови як риторичного і мовного явища, зокрема, до питань, пов'язаних з участю мовних засобів у процесі переконання. Важливим для дослідження сучасної публічної промови є встановлення ролі як лінгвістичних та екстралінгвістичних засобів у реалізації впливу мови на слухачів, виявлення лексико-граматичних і стилістичних характеристик залежно від виду публічної промови.
Вищевикладене дозволило сформулювати цілі і завдання цього дослідження.
Метою даної роботи є вивчення прийомів, за допомогою яких досягається максимальний прагматичний ефект публічної промови. Для досягнення максимального прагматичного ефекту мови необхідно враховувати такі фактори, як: ситуація виголошення промови, соціальний статус оратора і слухачів, рівень інтелектуального, професійного, культурного, емоційного розвитку слухачів, ставлення аудиторії до оратора та інші. Облік вищеперелічених та інших факторів забез...