Введення
Англійська мова має багатий словниковий запас, який ми використовуємо, коли описуємо свої почуття, предмети і явища оточуючого нас світу, викладаємо свої вимоги або намагаємося щось довести. Однак важливим фактором мовної діяльності є не тільки, що ми говоримо, але і чому ми це говоримо. Що обумовлює вибір певної лексичної одиниці в процесі комунікації? Пошуками відповідей на дане питання і займається прагматика.
На відміну від інших розділів лінгвістики (фонологія, семантика, граматика та ін.), що розглядають мову як статичну систему, прагматика підходить до вивчення мови з погляду його динаміки, тобто застосування на практиці, в реальних комунікативних умовах. Перед прагматикою стоїть завдання виявити внутрішні закономірності, яким підкоряється адекватне вживання тієї чи іншої лексичної одиниці в кожному конкретному комунікативному акті. Прагматичний аспект розгляду мовного матеріалу обумовлює актуальність дослідження.
Запитання мовного спілкування ще в XVIII ст. торкався М.Монтень, а пізніше В. Гумбольдт. Проте засади прагматики як науки були закладені лише в I пол. XX століття Ч.У. Морісом. Далі проблемою прагматики займалися такі вчені, як Ф. де Соссюр, Дж.Н. Ліч, Дж.Л. Остін, Дж.Р. Серл, Ю.М. Лотман, В.В. Богданов, Н.Д. Арутюнова, Ю.Д. Апресян та ін.
Сучасний англійська мова характеризується широкими можливостями у сфері словотворення. Одним з найважливіших і найбільш продуктивних способів утворення нових слів є конверсія. Дане явище настільки активно в сучасній англійській мові, що в нього практично залучаються, хоча і з неоднаковою частотою, слова всіх частин мови. Але, незважаючи на високу продуктивність і активність конверсійного словотворення, сфера вживання конверсивів англійської мови в прагматичному аспекті, мало вивчена. Саме тому дослідження даного феномена є актуальним.
Проблемою конверсії займалися такі вчені, як Г. Суит, Ш. Баллі, А. І. Смирницький, І. В. Арнольд, Т. С. Бочкарьова, Г. Б. Антрушина, М. В. Нікітін, В. В. Єлісєєва та ін.
Об'єктом даного дослідження є конверсія в її прагматичному аспекті.
Предметом даної роботи є вивчення прагматичних і семантичних особливостей конверсивів сучасної англійської мови.
Метою роботи є дослідження сутності понять «прагматика» і «конверсія», а також їх взаємозв'язку.
Виходячи з мети, можна виділити наступні завдання дослідження:
Вивчити теоретичні джерела з досліджуваної теми;
Проаналізувати ключові поняття лінгвістичної прагматики;
Розглянути основні конверсійні моделі і типи словотворчих основ;
Визначити закономірності використання конверсивів в прагматичному аспекті.
Новизна дослідження визначається розглядом конверсії з погляду її прагматичної спрямованості.
Методи дослідження. Досягнення поставленої мети ґрунтується на загальних положеннях комплексного аналізу. Метод моделювання сприяв виявленню основних моделей конверсії. Дескриптивної-емпіричний метод дозволив встановити семантичні та функціональні характеристики конверсивів. За допомогою методу контекстного аналізу визначено прагматичні закономірності використання конверсивів англійської мови. прагматичний конверсії словотвір англійська
Теоретична значущість роботи полягає в тому, що проведене дослідження дозволило виявити особливості словотворення в сучасній англійській мові, розглянути особливості використання конверсивів англійської мови в прагматичному аспекті.
Практична значимість роботи полягає в тому, що основні результати дослідження можливо використовувати в курсах лексикології англійської мови, стилістики англійської мови, заняттях з практики англійської мови, при підготовці дипломних робіт.
Структура: Кваліфікаційна робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку літератури.
Розділ I. Прагматичний підхід у лінгвістиці
1.1 Визначення мовної прагматики
Лінгвістична прагматика, як галузь мовознавства з'явилася порівняно недавно, в 60-і роки XX століття. Початок прагматиці поклали два чинники.
По-перше, було звернуто увагу на неможливість повного пізнання природи і сутності значення засобами лінгвістичної семантики, залишаючись у межах статичного уявлення про мову як замкнутій системі і беручи до уваги тільки один вимір, а саме «знаки мови- репрезентируемая ними зовнішній предметний світ », тобто враховуючи тільки репрезентативну (ідеаціонной) функцію мови. Виявився потрібний облік також різноманітних контекстів ...