Введення
Для тих, хто зазнав невдачі в бізнесі і тому не може розрахуватися за своїми боргами, законом передбачена процедура банкрутства. Сенс її в тому, щоб дати можливість боржникові відновити платоспроможність, ну а якщо це неможливо - справедливо розподілити наявні активи між кредиторами. Вміле використання процедури банкрутства дозволяє одним отримувати перепочинок і з честю виходити зі складного становища, а іншим - обкрадати кредиторів і захоплювати чужі підприємства.
У вітчизняному праві головним документом, що регулює процедуру банкрутства, є федеральний закон N 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)» від 26 жовтня 2002 року. З моменту появи цього закону в нього неодноразово вносилися різні зміни та поправки, останні - в грудні 2008 року. Незважаючи на це в чинному російському законодавстві про банкрутство дотепер цілі області все ще залишаються білими плямами. Так, наприклад, встановлена ??федеральним законом можливість банкрутства фізичних осіб на практиці поки не може бути реалізована, оскільки для цього необхідно прийняття ряду додаткових документів. Таким чином, стати банкрутом у нас поки можуть лише підприємства - юридичні особи, а також володарі статусу приватного підприємця.
Якщо не вдаватися зокрема, суть процедури банкрутства можна звести до позбавлення від непосильних боргів. При цьому держава, якщо вона, звичайно, не є однією зі сторін конфлікту, виступає лише в якості арбітра. Головними сторонами в процесі банкрутства є сам банкрут і його кредитори. А держава зазвичай представлено судом, виносять рішення у справах про банкрутство. У нашій країні банкрутствами займаються арбітражні суди.
1. Поняття конкурсного виробництва
Конкурсне виробництво є кінцевою стадією в процесі банкрутства. У результаті проведення конкурсного виробництва припиняється існування юридичної особи.
Ця процедура має на меті за рахунок реалізації майна боржника розподілити отримані кошти у визначеній законом черговості. Одночасно конкурсне виробництво охороняє майнові інтереси учасників процесу банкрутства від неправомірних дій у відношенні один одного. Таким чином, конкурсне виробництво являє собою процедуру, яка застосовується до боржника, вже визнаного банкрутом, спрямовану на відповідне задоволення вимог кредиторів.
Підставою відкриття конкурсного виробництва є визнання боржника банкрутом за рішенням арбітражного суду. Перехід до конкурсного виробництву можливий не тільки після зовнішнього управління (ситуація, за якої боржник поступально переходить з однієї процедури в іншу і все-таки визнається банкрутом), але і після спостереження якого фінансового оздоровлення.
Термін конкурсного виробництва становить 6 місяців, арбітражний суд має право продовжувати цей термін. Як показує судова практика, часто підставою продовження терміну конкурсного виробництва є вжиття заходів до пошуку і повернення майна боржника, а також тривалість процедури реалізації майна.
Введення процедури конкурсного виробництва тягне твердження арбітражним судом конкурсного керуючого, а також обов'язкову публікацію відомостей про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва.
Повноваження конкурсного керуючого досить великі. З метою найбільш ефективного вирішення завдань конкурсного виробництва закон наділяє конкурсного керуючого поруч прав.
2. Конкурсний керуючий
конкурсний кредитор неспроможність боржник
Якщо арбітражний суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом, то відкривається конкурсного виробництва, яке запроваджується строком на рік. Термін конкурсного виробництва може продовжуватися за клопотанням особи, що бере участь у справі, не більше ніж на шість місяців.
У ході процедури банкрутства засновники організації або інші особи мають право задовольнити всі вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів. У такому випадку на підставі звіту конкурсного керуючого арбітражний суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство.
При прийнятті рішення про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва арбітражний суд затверджує конкурсного керуючого, який діє до закінчення конкурсного виробництва.
Конкурсний керуючий не пізніше ніж через десять днів від дати свого затвердження направляє для опублікування відомості про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва.
У цей період конкурсний керуючий здійснює повноваження керівника боржника, він має право розпоряджатися майном, звільняти працівників, відмовлятися від виконання угод, вимагати ...