ВСТУП
Республіка Білорусь проголошена унітарною демократичною і соціальною правовою державою. Вищою метою і цінністю держави є людина, її права і свободи. Велику роль у нормальному функціонуванні механізму захисту прав і законних інтересів громадян відіграє інститут доведення кримінального процесу. У процесі доказування з одного боку встановлюється невинність особи і тим самим здійснюється захист від необгрунтованого кримінального засудження, а з іншого боку, органи кримінального переслідування, довівши винність тієї чи іншої особи у вчиненні злочину, реалізують соціальну справедливість і цілі кримінальної відповідальності. Вимога обгрунтованості вироку та іншого процесуального рішення потребує аргументах, які могли б бути використані в якості його заснування, а такими підставами можуть бути тільки докази. Слід вказати, що в основу обвинувачення і вироку можуть бути покладені тільки докази, які були оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Суд, орган кримінального переслідування оцінюють докази, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, заснованим на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин кримінальної справи в їх сукупності.
Від чіткої злагодженості роботи суду та органів кримінального переслідування у великій мірі залежить забезпечення законності і правопорядку, попередження злочинів, захист від необгрунтованого обвинувачення або засудження, а також незаконного обмеження прав і свобод людини і громадянина, тому доведення кримінального процесу та докази зокрема є актуальною темою на сьогоднішній день.
Мета моєї роботи полягає в дослідженні оцінки доказів у кримінальному процесі.
Дана мета досягається посредствам вирішення наступних завдань:
. Визначити поняття доказів у кримінальному процесі.
2. Розглянути класифікацію доказів.
3. Розкрити оцінку доказів.
Для глибокого і повного розкриття теми мною були використані наступні методи: аналізу, порівняння, узагальнення, синтезу, індукції, дедукції та ін.
В основу роботи лягли праці білоруських дослідників та опубліковані праці вітчизняних юристів-практиків: С.В. Борійко, М.А. Шостак, Кукреш Л., Белячіц Н.М. та ін.
Нормативну базу дослідження склали норми чинних нормативних правових актів: Конституція Республіки Білорусь 1994 року (зі змінами та доповненнями, прийнятих на республіканських референдумах 24 листопада 1996 17 жовтня 2004); Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Білорусь від 16.07.1999 р №295-З; Кримінальний кодекс Республіки Білорусь від 9 липня 1999 р №275-З; Постанова Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь від 28 червня 2002 №3 «Про судову практику у справах про злочини неповнолітніх».
Професор Шостак М.А. в навчальному посібнику «Кримінальний процес» приділив особливу увагу досліджуваної теми. Автор глибоко і повно дослідив докази у кримінальному процесі. Визначив їх поняття, розглянув класифікацію. Детально проаналізував оцінку доказів.
Даний питання висвітлено також у різних наукових публікаціях. Так, наприклад, Н.А. Белячіц у своїй статті «Особливості оцінки судом висновку експерта в кримінальному судочинстві» показує значимість висновку експерта як джерела доказів. Аналізує різні думки з приводу оцінки судом висновку експерта. Слід зазначити В.С. Сорокіна - автора монографії «Особливості процесуального доказування в кримінальному судочинстві». Автор досліджував сутність доказування, визначив поняття та зміст доказів, посилаючись на думки провідних фахівців у галузі кримінально-процесуального судочинства.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
1.1 Поняття доказів у кримінальному процесі
Питання про поняття доказів у кримінальному процесі є, мабуть, одним з найзаплутаніших. У теж час це один з найбільш актуальних питань практики.
У теорії кримінального процесу склалася стійка думка про доказ як нерозривній єдності його змісті і форми [18 С. 152].
Питання про поняття доказів завжди був у полі зору вчених і практичних працівників. Йому присвячені тисячі наукових робіт. Разом з тим, і в даний час не можна сказати про досягнення по ньому певного єдиного висновку.
Судження теоретиків з цього питання можна розділити на чотири напрямки. Одні вважають, що доказами є відомості про факти, які у показаннях, протоколах слідчих дій, висновках експертів та інших джерелах доказів. Інші до них відносять тільки факти, залишаючи поза цього поняття джерела отримання доказі...