Введення
самооцінка психологічний шкільний
Актуальність теми дослідження пов'язана з тим, що більшість педагогів не враховують деякі аспекти та особливості особистості. Одним з таких факторів є самооцінка. Коригування самооцінки допоможе не тільки поліпшити свої результати в процесі навчання, але також затвердити свої позиції в суспільстві.
Самооцінка - оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Від неї залежать взаємини людини з навколишніми його людьми, його критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач. Самооцінка пов'язана з рівнем домагань людини, тобто ступенем труднощі досягнення цілей, які він ставить перед собою. Розбіжність між домаганнями людини і його реальними можливостями веде до неправильної самооцінці, внаслідок чого поведінка особистості стає неадекватним (виникають емоційні зриви, підвищена тривожність і т.д.). Самооцінка отримує об'єктивне вираження і в тому, як людина оцінює можливості і результати діяльності інших людей. Почавши формуватися ще в ранньому дитинстві, коли дитина починає відокремлювати себе від оточуючих людей, вона продовжує видозмінюватися протягом усього життя, стаючи все більш критичною і змістовною. Сензитивним періодом для становлення самооцінки як особливого компонента самосвідомості є молодший шкільний вік, тому представляється необхідним починати формування об'єктивної самооцінки саме тут. Л.С. Виготський зазначав, що саме в семирічному віці починає складатися самооцінка як узагальнене, позаситуативну і разом з тим диференційоване ставлення дитини до самої себе.
У вітчизняній педагогіці і психології нагромаджено великий емпіричний матеріал про розвиток самооцінки на різних вікових етапах. Провідна роль відводиться самооцінці в рамках дослідження проблем Я-концепції: вона характеризується як стрижень процесу самосвідомості (Н.А. Батурин, Л.І. Божович, С.А. Будассі, Е.А. Залучінова, О.Н. Молчанова, А.Г. Спиркин, В.В. Столін, Е.О. Федотова, П.Р. Чамата, І.І. Чеснокова), показник индивидного його рівня розвитку, його особистісний аспект, органічно включений в процес самопізнання (К.А. Абульханова, Є.П. Авдуевский, Б.Г. Ананьєв, С.А. Баклушінскій, Л.В. Бороздіна, А.В. Бояринцева, О.В. Дашкевич, І.С. Кон, В.Н. Куніцина, А.Л. Шнірман). У дослідженнях обговорюються, з одного боку, проблеми зв'язку особистості і самооцінки, з іншого - співвідношення Я-концепції, самосвідомості і самооцінки.
Особливий інтерес представляють роботи, в яких розглядаються педагогічні проблеми формування самооцінки. До таких досліджень відносяться праці Л.І. Божович, А.І. Липкиной, Є.І. Савонько.
Об'єкт дослідження - самооцінка молодших школярів.
Предмет дослідження - кошти з розвитку адекватної самооцінки.
Мета : висвітлити проблеми самооцінки молодших школярів та проаналізувати кошти для розвитку і формування самооцінки.
Задачи :
. Розкрити сутність і види самооцінки, джерела її формування в молодшому шкільному віці;
. Розкрити проблему становлення і розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку;
. Проаналізувати засоби вирішення проблеми самооцінки у молодших школярів;
. Підібрати методи діагностики самооцінки для дітей молодшого шкільного віку.
1. Теоретичний огляд проблеми становлення самооцінки в молодшому шкільному віці
.1 Поняття самооцінки в психології
Самооцінка - це знання людиною самого себе і ставлення до себе в їх єдності. Самооцінка включає в себе виділення людиною власних умінь, вчинків, якостей, мотивів і цілей своєї поведінки, їх усвідомлення і оціночне до них ставлення. Уміння людини оцінити свої сили і можливості, устремління, співвіднести їх із зовнішніми умовами, вимогами навколишнього середовища, вміння самостійно ставити перед собою ту чи іншу мету має величезне значення у формуванні особистості.
Самооцінка в залежності від своєї форми (адекватна, завищена, занижена) може стимулювати або, навпаки, пригнічувати активність людини. Неадекватна, низька самооцінка знижує рівень соціальних домагань людини, сприяє розвитку невпевненості у власних можливостях, обмежує життєві перспективи людини. Така самооцінка може супроводжуватися важкими емоційними зривами, внутрішнім конфліктом і т.д. Занижена самооцінка завдає шкоди і суспільству, тому що людина не в повній мірі реалізує свої сили і можливості, трудиться не з повною віддачею.
Найважливішим джерелом розвитку самооцінки є оцінка оточуючими л...