МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ 
  Федеральне державне бюджетне освітня 
  установи ВИЩОЇ ОСВІТИ 
  «УРАЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ» 
  Інститут прокуратури 
  Кафедра правової психології 
     Курсова робота з дисципліни «Психологія юриспруденції» 
  по темі 
  «Стокгольмський синдром. Психічний розлад або нормальна реакція »
    Виконав: студент групи 114 ІП 
  Лисих Владислав Антонович 
  Науковий керівник 
  Старший викладач 
  Безруков Юрій Іванович 
      Єкатеринбург, +2014 
   Зміст 
   Введення 
  Глава 1. Історія появи стокгольмського синдрому 
 . 1Предпосилкі до виникнення явища «Стокгольмський синдром» 
 . 2 Аналіз ситуації захоплення заручників у Стокгольмі в 1973 році 
  Глава 2.Стокгольмскій синдром як психічний розлад 
 . 1 Механізм 
 . 2 Фактори, що впливають на формування стокгольмського синдрому і його фази 
  Глава 3 Місце стокгольмського синдрому в психіатрії 
				
				
				
				
			 . 1 Місце стокгольмського синдрому серед психічних розладів 
 . 2 Стокгольмський синдром як один з елементів системи захисних механізмів 
 . 3 Стокгольмський синдром. Що це 
  Висновок 
  Бібліографічний список 
    Введення 
   серпня 1973 року в місті Стокгольм (Швеція) відбулося захоплення заручників при пограбуванні банку. Досить звичайна ситуація завершилася не зовсім звичайним способом і подарувала світовій психології та криміналістиці абсолютно новий термін: Стокгольмський синдром . 
  На даний момент цей термін активно використовується, проте, досі цей термін не увійшов до списку психічних розладів. І це все навіть незважаючи на те, що синдром підкріплений достатньою кількістю випадків на практиці. Суперечки з приводу внесення його до списку психічних розладів ведуться дотепер. 
  Маючи вищенаписане інформацію, виникають питання: що ж таке сталося в Стокгольмі 28 серпня 1973? Що таке стокгольмський синдром? Які аргументи наводять вчені і взагалі: синдром це? Відповіддю на дані питання і буде служити дана робота. 
  Як і в будь дослідній роботі необхідно поставити гіпотезу. Гіпотеза: Стокгольмський синдром недооцінений вченими і насправді вимагає вивчення, оскільки є психічним розладом. 
  Для того щоб найбільш ефективно вести роботу необхідно сформулювати мету. Отже, мета роботи: вивчити стокгольмський синдром, на основі отриманих даних відповісти на питання: чи є стокгольмський синдром психічним розладом. 
  Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання: 
 ) Вивчити історію виникнення стокгольмського синдрому 
 ) Вивчити критерії психічних розладів 
 ) Відповісти на питання: чи є стокгольмський синдром психічним розладом 
 ) Четверта задача має варіативність і залежить від відповіді в третій завданню. 
  Можливо: 
  А) У випадку, якщо гіпотеза підтвердиться, то проаналізувати вплив результатів вивчення синдрому на науку і правоохоронну діяльність. 
  Б) У випадку, якщо гіпотеза буде спростована, то необхідно спробувати пояснити це явище в рамках нормальної людської реакції. 
  Об'єктом даної дослідницької роботи є Стокгольмський синдром. 
  Предметом є поведінка людей під дією Стокгольмського синдрому. 
  Методологічною основою дослідження є системний міждисциплінарний підхід, що дозволяє використовувати як теоретичні положення сучасної психології, так і інших наук. 
  Також методологічну основу дослідницької роботи склали роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, що працюють в даній тематиці. Дуже важливо, що вся методологія має діалектичний кут дослідження. 
  У даній роботі використовувалися теоретичні методи: аналіз, синтез, класифікація, гносеологічне абстрагування, аналогія, дедукція, індукція, наукове узагальнення, вторинний аналіз даних, отриманий іншими дослідницькими групами. 
  Емпірична база дослідження складається з: результатів психологічної експертизи і статистичних дани...