Нижегородський Державний Технічний Університет
В В В В В В В В В
Курсова робота
В В В В В В В В В
Роль уяви в науці
В В В В В В В В В В В
Студент гр. 214, курс 2
Виконав: Доценко Є.С. <В
Перевірив: доцент Корнєва Л.С.
В В В В В
р. Нижній Новгород
В
Зміст
2
I. Визначення уяви ................................................ . 3
II. Уява як відображення дійсності 5
1. Уява і чуттєвий образ .................................. 5
Чуттєве відображення і уяву ........................................... 5
Уява як одна з форм перетворення змісту наочних образів 7
2. Зв'язок уяви з чуттєвим і раціональним пізнанням 10
III. Уява в науковому пізнанні світу ............... 14
1. Уява як засіб наукового відкриття ..... 14
Уява як здатність до відкриття .................................. 14
Уява і постановка завдання ................................................. 15
Уява як спосіб отримання нового знання .......................... 16
Уява і гіпотеза. Роль аналогії в побудові гіпотези. 16
Уява як форма перетворення знання ............................ 17
2. Уява і наочне моделювання ................ 18
Поняття моделі. Типи моделей ................................................. ...... 18
Уявна модель і уявне уявлення ................ 18
Уявні моделі та символи ................................................. .. 20
Уявні моделі та ідеалізація ............................................ 21
Уявні моделі як форма наукового пізнання .................... 21
3. Уява і уявний експеримент .................... 22
Уявний експеримент і творча уява ..................... 22
Уявний експеримент як самостійна форма пізнання .. 23
Логічна структура уявного експерименту .......................... 24
Уявний експеримент і наочне моделювання ..................... 27
Уявний експеримент як об'єктивний метод дослідження .. 28
30 32 В
I. Визначення уяви
Для дослідження пізнавальної ролі уяви необхідно з'ясувати його особливості. Складність виявлення специфіки уяви обумовлена ​​тим, що воно тісно переплітається зі усіма видами пізнання. Ця обставина є причиною виникнення тенденції до заперечення існування уяви як особливої вЂ‹вЂ‹форми відображення. Щоб вирішити цю проблему, необхідно виявити дійсну природу уяви.
Звернемося до визначень, які є в літературі. Л. С. Вигодський відзначає, що "Уява не повторює в тих же поєднаннях і в тих же формах окремих вражень, які накопичені раніше, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень. Інакше кажучи, привнесення нового в саме протягом наших вражень і зміна цих вражень так, що в результаті цієї діяльності виникає новий, раніше не існуючий образ, складає, як відомо, саму основу тієї діяльності, яку ми називаємо уявою ". [4]
Кестлер вважає, що гра уяви дає можливість по-новому зв'язати як відомі раніше, так і придбані заново дані. [20]
"Уява, - пише С.Л.Рубинштейн, - пов'язана з нашою здатністю та необхідністю творити нове ". "Уява - це відліт від минулого досвіду, перетворення його. Уява - це перетворення даного, здійснюване в образній формі ". [16]
"Основна ознака процесу уяви, - пише Е.І.Ігнатьев, - в тій чи іншій конкретній практичній діяльності полягає в перетворенні і переробці даних сприйняття та іншого матеріалу минулого досвіду, в результаті чого виходить нове подання ". [8]
Подібне можна прочитати і в "Філософської енциклопедії", де уява визначається як психічна діяльність, що полягає у створенні уявлень і уявних ситуацій, ніколи в цілому безпосередньо не сприймалися людиною в дійсності. [7]
Як видно, істотною ознакою уяви вважається здатність суб'єкта створювати нові образи. Але цього недостатньо, тому що не можна тоді провести розходження між уявою і мисленням. Логічна діяльність, мислення людини - специфічна форма створення пізнавальних образів за допомогою логічного виводу, узагальнення, абстракції, аналізу, синтезу не може бути просто ототожнена з уявою. Створення нових знань і понять у сфері логічного мислення може відбуватися і без участі уяви.
Багато дослідники відзначають, що уява є процес створення нових образів, протікає в наочному плані. Ця тенденція відносить уяву до форм чуттєвого відображення. Інша тенденція вважає, що уява створює не тільки нові чуттєві образи, а й продукує нові думки.
Розуміння уяви як процесу, протилежного мисленню, а мислення, що протікає за законами логіки, як нетворчого - неправомірно. Одна з рис, характерних для уяви, полягає в тому, що воно пов'язане не тільки з мисленням, а й чуттєви...