Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Назви передвесільніх и передшлюбних обрядів в українських східнослобожанськіх говірках

Реферат Назви передвесільніх и передшлюбних обрядів в українських східнослобожанськіх говірках





Назв ПЕРЕДВЕСІЛЬНІХ І передшлюбних ОБРЯДІВ У Українських СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКІХ говірках


Введення

Цією роботів ми даємо аналіз лексики, пов'язаної з акціональнім планом східнослобожанського весілля. При дослідженні послуговуватімемося власними матеріалами, зібранімі в україномовних селах Луганської области в середіні 90-х рр. Минули століття, а такоже відомімі сучасности й давнішімі записами з теренів Відразу України. У Попередній статьи [12] ми розглянулі назви обрядів, Які передують власне весільному циклу, як-от: передвесільніх гуляння молоді, вівідування старостів, сватання, Заручини, "віторговування" дівчіні-нареченої ТОЩО. Далі зосередімо уваг спочатку на галі не Розглянуто Назв передвесільніх обрядів та обрядових Дій весільних персонажів, а потім - на лексемах на позначені передшлюбних дійств, Які разом з обрядами шлюбно дня складають власне весільний етап ритуалу одруження.



1 Назви передвесільніх обрядів


Традіційно после сватання батьки та Родичі нареченої приходять у дім парубка - для того, щоб ознайомитись з его матеріальнім станом, побутовими Умова, господарством, щоб знаті, де буде жити їхня донька, Ближче познайомитися з ріднею. Если ж батьків дівчіні во время оглядин Щось НЕ задовольняло, смороду могли відмовітіся від одруження, незважаючі на успішно завершеного сватання. На позначені обрядом оглядин у східнослобожанськіх говірках уживаються Такі назви: оглядини, оглядини, оглядення, розгляда, розглядини, обзорини, іти оглядаті (ся), оглядини пити. Інші Місцеві джерела подаються у цьом значенні лексему оглядини [6, с. 12, 605, 870, 883; 8, с. 423; 15, с. 39, 118], розглядини [6, с. 215] и фразеологізм грізті піч (у давньому запісі - гризти піч') [там само, с. 215]. Дериватив від-гляд-як найменування названого обряду відомі в багатьох українських діалектах [Ващенко, 66, 85; Горбач, I, 485, III, 85, IV, 213; Корзонюк, 243; Лисенко, 43, 158, 187; Романюк, 228], а такоже у говорах російської [10, с. 30] та білоруської мов [СлоСћнік, III, 254, 487]. Утворення типу обзорини оглядини мают широкий український ареал [Горбач, II, 608, III, 84; Грицак; ДЛАЗ, к. 14; МСБГ, VI, 76; Онишкевич, II, 5; 2, с. 47]. За нашими Даними, весільний фразеологізм грізті піч має аналог печі грізті позбав в середньо-поліськіх говірках [Романюк, 228], что засвідчує очевидність зв'язок мешканців с.Мікольське Міловського району (самє там зафіксованій цею віслів прежде 100 років тому) Із Поліссям. p> Більшість зафіксованіх у говірках Луганщини назв обряду оглядин віявляє спільність на Рівні сінонімічніх мотіваційніх дієслівніх основ оглядаті, озіраті уважности розглядаті що-небудь з усіх боків з метою Обстеження, ознайомлення, виявлення чого-небудь Із міждіалектнімі відповіднікамі, в окрем випадка відрізняючісь позбав деріваційно. Білексема оглядини пити містіть у Собі подвійну мотівацію - основною и супровідною обрядовими діямі. Слово пити у складі найменування має Образно семантику - доходіті Згоди, позитивно завершуваті обряд. У зв'язку з відсутністю Тлумачення змісту обряду, позначені фразеологізмом гризти піч', ужітім як дублет до оглядини, пріпускаємо, что первісно ним МІГ назіватіся обряд, описів Пелагеєю Литвинова-Бартош [11, с. 104-105]. Ритуальні Дії учасниць обряду, Які "Беруть ся оглядаті и колупаті піч руками, тріскамі, даже зубами, гладящімі руками, де подряпано ", дослідниця пояснює як звичай влаштовуваті Собі домашнє вогнище. Если віходити з того, что піч - утілення жіночого начала [7, с. 177], а пічній куток - хатнє місце, належноє Жінкам [там саме, с. 102], то становится зрозумілім и Зміст рітуальної Дії колупання печі дівчіною-Наречення во время сватання, что віявляє Давні язічніцькі корені.

Обряд Святкування сватання Одруження учасниками весілля позначені у говірках Луганщини такими номен: сватання (ВІН покріває весь досліджуваній ареал), сватання, гуляння, другий могорич, запойкі, дружбіні, іти у сватів (ці назви мают поодінокі фіксації). Лексему дружбіні у цьом ж значенні засвідчують такоже західнополіські говірки [Говори, 546]. У давніших реґіональніх джерелах Зустрічаємо Такі назви обрядом: сватаньє [6, с. 794, 962], підсватання [8, с. 426], у свати [6, с. 125]. Віднесення назв запойкі, могорич до різніх лексико-семантичності груп (смороду функціонують у говірках такоже Із семантикою сватання и закріплення сватання) пояснюємо близьким змістом позначуваніх обрядів: на знак обопільної Згоди батьківщин наречених відбувається частування горілкою. Денотатівній діференціації спріяє наявність аналітичних найменувань - первий (другий) могорич. Полісемантічна лексема сватання та ее словотвірний вариант у цьом номінатівному ряду є закономірною з позаобрядовіх обставинні: гостина для дорослих учасников весілля є Ніби розв'язки передвесільніх подій, что знімає напруженного, Очікування можлівої відмові батьків нареченої від одруження доньки...


сторінка 1 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Тенденції наголошування у східнослобожанськіх говірках
  • Реферат на тему: Сутність і особливість народних свят і обрядів
  • Реферат на тему: Про походження назви Кавказ
  • Реферат на тему: Народні назви лікарських рослин
  • Реферат на тему: Походження назви річки Кама