РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ І СЕРВІСУ
КАФЕДРА В«ЗВ'ЯЗКУ З ГРОМАДСЬКІСТЮВ»
РЕФЕРАТ
за курсом В«Практична стилістика російської мовиВ»
Запозичена лексика в системі сучасної російської мови
Виконав: студентка групи
СКД-07-1 Ткаченко А.Ю.
Москва 2009
Лексика сучасного російської мови неоднорідна з точки зору її походження. Російському народу на Протягом історії доводилося вступати в політичні, економічні, торговельні, науково-культурні та інші зв'язки з іншими народами. В результаті подібних різнобічних контактів російська лексика поповнювалася іншомовними запозиченнями. Запозичення - це елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція тощо), перенесений з однієї мови в інший в результаті контактів мовних, а також сам процес переходу елементів одного мови в інший. [5, с.158] Запозичення іноземних слів - один із способів розвитку сучасної мови. Мова завжди швидко і гнучко реагує на потреби суспільства. Основною причиною запозичення іншомовної лексики визнається відсутність відповідного поняття в когнітивної базі мови-рецептора. Освоєння іншомовної лексики збагачує словниковий запас приймаючої мови. Іншомовні слова в лексиці сучасної російської літературної мови хоча і представляють досить численний пласт лексики, але, тим не менш, не перевищують 10% всього її словникового складу. У загальній лексичній системі мови лише невелика їх частина виступає в якості межстилевой загальновживаної лексики, переважна більшість з них має стилістично закріплене вживання в книжковій мові й характеризується у зв'язку з цим вузькою сферою застосування (виступаючи як терміни, професіоналізми, варваризми, специфічні книжкові слова і т.д.).
У підручнику В«Стилістика російської мови В»Голуб І.Б. наводить таку стилістичну класифікацію запозичених слів за ступенем їх освоєння російською мовою:
I. До іноземних джерелам сходить запозичена лексика, що має необмежену сферу вживання в сучасній російській мові. За ступеня асиміляції мовою ці запозичення можна поділити на три групи.
1. Слова, які втратили які б то не було ознаки неросійського походження (картина, ліжко, стілець, лампа, праска, зошит, школа, огірок, вишня). Такі слова не виділяються на тлі російської лексики ні фонетично, ні морфологічно, ні стилістично - В«ІншомовнаВ» не робить ніякого впливу на їх вживання в мові.
2. Слова, що зберігають деякі зовнішні ознаки іншомовного походження не властиві російській мови співзвуччя (вуаль, журі, джаз); неросійські суфікси (технікум, студент, директор); неросійські приставки (трансляція, антибіотики); деякі з цих слів не схиляються (кіно, пальто, кава).
3. Велике місце в складі запозиченої лексики займають загальновживані слова з області науки, політики, культури, мистецтва, відомі не тільки в російській, а й у інших європейських мовах. Такі слова називаються інтернаціоналізму. [1, с.103] Інтернаціоналізми - слова, збігаються за своєю зовнішньою формою з повно або частково збігається сенсом, виражають поняття міжнародного характеру з області науки і техніки, політики, культури і функціонують в різних, насамперед неспоріднених мовами. [5, с.197] Інтернаціональна лексика, особливо пов'язана за значенням з політичною тематикою, в російській мові дуже активно закріплювалася після 1917 року (диктатура пролетаріату, терор, комісар, комуна). Багато політичних терміни, що осіли в російській мові в перші роки революції, запозичені з французької та сходять до епохи Паризької комуни. Науково-технічний прогрес зумовив поширення таких інтернаціональних слів, як телеграф, телефон, репродукція, ілюстрація. [3, с.81]
Запозичені слова трьох розглянутих груп, що не мають російських синонімів, використовуються в мові без всяких обмежень. Більшість з них відноситься до межстилевой, нейтральною в емоційно-експресивному відношенні лексиці. Інший стилістичної оцінки заслуговує наступний пласт запозичень.
II. Особливе місце займає запозичена лексика обмеженого вживання. У складу її входять слова, неоднорідні за ступенем освоєння їх російською мовою і по стилістичній забарвленні, що також дозволяє виділити кілька груп запозиченої лексики обмеженого вживання.
1. Книжкові слова, які не отримали загального розповсюдження (аморальний, апологет, акцентувати, епатувати). Ці слова, як правило, мають російські або старослов'янські синоніми: аморальний - аморальний, порочне, зіпсований, розбещений; апологет - захисник, заступник, прихильник; акцентувати - виділяти; епатувати - потрясти, приголомшити, оглушити, приголомшити. До цих прикладів можна додати чимало В«свіжихВ» запозичень: шоу - спектакль, уявлення, видовище; стагнація - застій; корупція - продажність посадових осіб, хабарництво, підкуп; бізнес - підприємництво; приватизація - ...
