"Вальдшнепи" Миколи Хвильового. Проблеми інтерпретації й інтертекстуального прочитання
Серед урівків Із Романів, незавершеність чи "ненапісаніх" Романів найвідоміші, безперечно, "Вальдшнепи" Миколи Хвильового. Делать якісь певні Висновки Щодо его ідейного змісту чг формальних особливая, зокрема й Щодо жанрової сутності та структуро Будови, Надзвичайно складно самє через его незавершеність. Точніше, роман БУВ завершень, альо до нас дійшла Тільки его початкова частина. Загальновідомо, что "Вальдшнепи" писала влітку 1926 року, перша частина друкувалися на качану 1927 року в 5-му чіслі "Вапліте", друга Вже булу набрана в 6-му чіслі, альо и роман, и статья І. Сенченка "Де Хвилі", и загальне Протистояння ваплітян до офіційної Лінії компартії виду настількі непрійнятнімі, то багато число часопису Було заборонене цензурою, сконфісковане и Знищення. Як дісціплінованій член партії, М. Хвильовий за вказівкою відповідніх органів, очевидно, зніщів рукопис Другої Частини романом, тому вона НЕ зберіглася ні в Архіві письменника, ні в архівах журналу, цензурного відомства чг спецслужб. Із Шкірні роком сподівань на ті, что текст буде знайдено, усьо менше ї менше.
Є Тільки окремі цитати з Другої частини "Вальдшнепів", Які наводити у гострокрітічній брошурі "Від ухилу - у прірву: Про "Вальдшнепи" Хвильового "Андрій Хвиля, колішній боротьбист и тодішній завідувач преси ЦК КП (б) У. За переказуют, Заборонена одного частина роману у вігляді журнальних гранок Передавати з рук у руки довіреними особами, тому Певна кількість людей усьо ж таки мала змогу ее Прочитати. Скажімо, Л. Сеник стверджує: в усніх Спогадах 60-х років Володимир Гжицького повідомляв, что читають інші Частину "Вальдшнепів". Про окремі ее сюжетні періпетії наводити Відомості такоже Юрій Лавріненко, Який, за йо словами, теж читав заборонених Частину роману. Однак цього Дуже мало, щоб Скласти якесь більш-Менш чітке уявлення про повний текст роману. Тому, Наприклад, Ю. Безхутрий у ґрунтовному дослідженні "Хвильовий: проблеми інтерпретації" взагалі НЕ Аналізує цею твір: "Із відоміх творів Хвильового 1922-1928 років поза Нашою уваг остался фрагмент роману "Вальдшнепи". Це Зроблено Свідомо: відсутність Закінчення, як и у випадка з іншімі незавершеність текстами, що не Дає возможности адекватно оцініті его як цілість ". Однак зрозуміло, что Залишити поза уваг літературознавства фрагмент роману, якому М. Хвильовий надававши особливого значенню у Власний доробку, теж НЕ можна. Особливо ЯКЩО врахуваті, что цею фрагмент, на відміну від багатьох других фрагментів и незавершеність творів, усьо ж таки БУВ опублікованій и відіграв ВАЖЛИВО роль в истории української літератури й культури 1920-х років и XX століття загаль. У такій сітуації НЕ залішається Нічого Іншого, крім СПРОБА Розглянуто початково частина "Вальдшнепів" як окремий цілісній твір, что має Відкрите Закінчення. На СЬОГОДНІ Вже існує Чимаев грунтовних ДОСЛІДЖЕНЬ "Вальдшнепів". Своєріднім підсумково-систематичність и Синтетичність Досліджень стала монографія Л. Сеника "Роман опору. Український роман 20-х років: проблема національної ідентічності ", точніше Розділ Із цієї монографії "Микола Хвильовий и его роман" Вальдшнепи ". Науковець скрупульозно зібрав корпус праць попередніків, грунтовно опрацював его и вироб ВЛАСНА концепцію інтерпретації "Вальдшнепів", ВІН подає цілу низьку Надзвичайно цікавіх и аргументованості СПОСТЕРЕЖЕННЯ, суджень, міркувань Щодо ідейного змісту, генологічної сутності, художніх особливая фрагменту роману, его інтертекстуальних перегуків Із творами української та Світової літератури.
Поряд Із ЦІМ Варто Зазначити, что наполеглива праця дослідника Інколи поєднується з ПЄВНЄВ недбалістю, неуважністю у прочітанні тексту "Вальдшнепів" чи других творів або наукових ДОСЛІДЖЕНЬ. Скажімо, Ігоря Михайлина ВІН назіває Г. Михайлина. Прото Є І серйозніші курйозні недогляд. Пріміром, стверджується, що В»чімось Одарка нагадує служніцю в оповіданні М. Коцюбинського "Коні не винні", хочай в тексті "Вальдшнепів" М. Хвильовий недвозначно відсілає читача до "СМІХУ" М. Коцюбинського. У творі ж "Коні не винні "є Тільки лакей Савка, І, напевно, чи не может буті підстав для порівняння служніці Одарки з Палажкою, якові М.Коцюбинського згадує позбав водній короткій опосередкованій фразі: "... На обід будут СЬОГОДНІ молоді печериці, Які Палажка несла уранці в пріполі з містом ".
Ще в одному місці Л. Сеник проводити аналогії между Дмитра Карамазова Із "Вальдшнепів" та Альоша з "Братів Карамазових" Ф. Достоєвського, жодних словом не згадуючи про Дмитра з романом російського письменника, хочай така аналогія би була однозначно доречнішою. Це змушує, пріскіпліво Вівче Розділ про М. Хвильового в монографії Л. Сеника, уточніті чг доповніті его; це звітність, тим больше, что згадувать праця стала ПЄВНЄВ мірою хрестоматійною, класичності для подалі дослідніків, Які некритично підхопілі похібкі ї недогляд, якіх пріпустівся Л. Сеник. Окремо Варто Зазначити...