Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Гостра внутрілікарняна пневмонія

Реферат Гостра внутрілікарняна пневмонія





Міністерство освіти Російської Федерації

Пензенський Державний Університет

Медичний Інститут


Кафедра Терапії








Реферат


на тему:

В«Гостра внутрілікарняна пневмонія В»



Виконала: студентка V курсу


Перевірив: к.м.н., доцент







Пенза

2008

План


1. Етіологія

2. Діагностика

3. Лікування

Література


1. Етіологія


Госпітальна (назокоміальная, внутрілікарняна) пневмонія. Під госпітальними (ДП) розуміють пневмонії, що розвинулася через 48 год і більше після госпіталізації хворого в лікувальний заклад (за умови відсутності будь-якої інфекції в інкубаційному періоді на момент надходження хворого в стаціонар). Госпітальна вентилятор асоційована пневмонія (ВАП) - Це окремий випадок ДП, яка розвивається у пацієнтів при проведенні штучної вентиляції легень (ШВЛ).

У відділеннях інтенсивної терапії ДП займає провідне місце серед усіх інфекційних ускладнень. За різними даними, у відділеннях загального профілю частота розвитку ДП не перевищує 0,5 - 0,7%, в ВРІТ цей показник становить від 15 до 40%. При проведенні штучної та допоміжної вентиляції частота розвитку ДП може перевищувати 60%.

Мабуть, найбільш поширеним шляхом проникнення інфекції в нижні дихальні шляхи є мікроаспірація вмісту ротоглотки, зараженого патогенними бактеріями. У госпіталізованих пацієнтів із збільшенням термінів перебування в стаціонарі ймовірність контамінації ротоглотки зростає в 5-10 разів у порівнянні зі здоровими людьми поза стаціонарів. Цьому сприяє ряд факторів, пов'язаних з основним і супутніми захворюваннями, важкістю стану. При цьому ймовірність микроаспирации також вкрай висока. Так, наприклад, навіть у абсолютно здорових людей мікроаспірація у сні відзначається не менш ніж в 45% випадків. Якщо інвазія не надто масивна, інфікування запобігається завдяки ефективній механічної захисту (закриття глотки, кашель, евакуація війчастим епітелієм), а також ефективному клітинного та гуморального імунітету (секреція антитіл). У хворих у важкому стані рівень механічної та імунного захисту нижніх дихальних шляхів може бути різко знижений. Фактори ризику колонізації патогенних мікроорганізмів і розвитку ДП в чому подібні і включають в себе:


- захворювання, загрозливі життя хворого,

- кома,

- тривала госпіталізація

- уремія

- тривала антибактеріальна терапія

- алкоголізм

- літній вік

- ендотрахеальний інтубація, трахеостомія, назогастральная інтубація,

- цукровий діабет,

- виражене виснаження

- нейтропенія,

- хронічні захворювання легенів,

- оперативні втручання на органах черевної порожнини або грудній клітці.


Розвитку ДП також сприяють діагностичні та лікувальні інвазивні процедури (катетеризація сечового міхура, катетеризація центральних і периферичних вен), використання антацидів і Н2-блокаторів, тому що при цьому знижується кислотний бар'єр шлунка. Аспірація великого обсягу матеріалу рідше відзначається в якості причини ДП, але в цих випадках аспирируемого маси можуть складатися як з вмісту ротоглотки, так і стравоходу і шлунка. Частота зустрічальності аспірації збільшується при порушенні свідомості і блювотного рефлексу, особливо якщо при цьому одночасно використовуються такі пристрої, як назогастральний зонд або ендотрахеальні трубки.

Мікроорганізми Legionella, деякі віруси, Mуcobacterium tuberculosis і гриби активно проникають в організм при використанні аерозолів, а також через заражені зволожувальні ємності при штучної вентиляції легенів.

Передача інфекції гематогенним шляхом з віддалених осередків найбільш часто відзначається в післяопераційному періоді і у хворих з встановленими на тривалий час внутрішньовенними або сечостатевими катетерами.

Основними збудниками госпітальної пневмонії є грам-негативні бактерії кишкової групи (E. coli, Proteus spp., Serratia spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Citrobacter spp.) і Pseudomonas aureginosa, а також стафілококи, рідше - стрептококи та ентерококи (табл. 1). У той же час В«мікробіологічний зрізВ» відділень інтенсивної терапії залежить від багатьох обставин і може досить швидко змінюватися. Нерідко етіологія госпітальної пневмонія носить полімікробний характер.


Таблиця 2

Збудники госпітальної пневмонії

Збудник

Частота

Бактеріальні інфекції

Грамнегативні бактерії:

Enterobacteriaceae

Pseudomonas aeruginosa

Staphyloсоccus aureus

Анаеробні бактерії

Hemophilus influenzae


сторінка 1 з 4 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Деякі аспекти штучної вентиляції легенів
  • Реферат на тему: Протозойні інфекції дихальної системи (пневмоцистна пневмонія)
  • Реферат на тему: Методика штучної вентиляції легенів
  • Реферат на тему: Апарат штучної вентиляції легенів Savina
  • Реферат на тему: Післяопераційна пневмонія: етіологія, патогенез, клінічна картина, лікуванн ...