Введення
Розвиток теоретичного мислення і становлення філософії представляють тривалий процес, передумови якого можна знайти вже на ранніх ступенях людського суспільства. Найдавніші філософські системи, які намагалися знайти відповідь на питання про походження, суть світу і місця людини у ньому, мали тривалу передісторію, з'явилися ж вони на порівняно розвиненій стадії класових відносин. p align="justify"> Середньовічна філософія являє собою той тривалий відрізок в історії європейської філософії, який безпосередньо пов'язаний з християнською релігією. Лише ті філософи, які поділяли релігійні та світські позиції християнства, могли розраховувати на популярність і визнання. Цим чітко певним змістом і спрямованістю середньовічна філософія відрізняється від попередньої античної та подальшої філософії Ренесансу. Християнство виникає в I-II століттях, нашого літочислення в східних провінціях Римської імперії і поширюється на Середземному узбережжі. Час його виникнення характеризувалося глибокою кризою рабовласницького ладу, який супроводжувався посиленою експлуатацією народів в Римській імперії, зокрема рабів і вільної бідноти. p align="justify"> Офіційна римська релігія не могла запропонувати розраду масам, бо вона була надто тісно пов'язана з римським деспотичним державою. Зростав вплив різних культів східних релігій (культу єгипетських Ізіди і Осіріса, іранського бога Мітри і т.д.), в яких підкреслені були саме ті елементи, які пізніше запозичило у них християнство, страждання вмираючого бога і його воскресіння, надія на загробне життя. p align="justify"> Основним джерелом християнства була іудейська релігія, сама монотеїстична з усіх релігій античності (культ бога Яхве). Християни повністю взяли єврейський Старий Завіт. p align="justify"> Соціальна структура християнських громад, що складалися спочатку лише з рабів і вільної бідноти, почала змінюватися. Формується церковна організація, очолена монархічним єпископатом. У той же час починають переважати заклики до смирення з соціальним злом, що показувало визнання імперської владою політичного та ідеологічного значення християнства. p align="justify"> Середні століття досягли найвищої точки свого розвитку в XIII столітті. Синтез, поступово створювався з часу падіння Риму, досяг граничної повноти. XIV сторіччя принесло з собою розкладання установ і філософій. XV сторіччя поклало початок тих установ і філософій, які ми і понині вважаємо новими. Великі люди ХШ століття були дійсно великими: Інокентій III, св. Франциск, Фрідріх II і Фома Аквінський є, кожен на свій лад, вищими представниками тих типів, які вони втілюють. br/>
1. Основні положення середньовічної філософії
Середньовіччя займає тривалий відрізок історії Європи від розпаду Римської імперії в V столітті до епохи Відродження (XIV-XV ст.). Філософія, яка складалася в цей п...