Введення
Соціально-економічні перетворення в суспільстві диктують необхідність формування творчо активної особистості, що володіє здатністю ефективно і нестандартно вирішувати нові життєві проблеми.
Володіючи багатою уявою, людина може жити в різному часу, що не може собі дозволити жодна інша жива істота у світі. Минуле зафіксовано в образах пам'яті, а майбутнє представлено в мріях і фантазіях.
Уява у своєму, абсолютно специфічному сенсі слова може бути лише у людини. Лише у людини, яка як суб'єкт громадської практики реально перетворює світ, розвивається справжнє уяву.
Уявіть, що було б, якщо б людина не володіла фантазією. Ми позбулися б майже всіх наукових відкриттів і творів мистецтва, образів, створюваних видатними письменниками і винаходів конструкторів. Діти не почули б казок і не змогли б грати в багато ігор. А як вони змогли б засвоювати шкільну програму без уяви?
Завдяки уяві людина творить, розумно планує свою діяльність і керує нею. Майже вся людська матеріальна і духовна культура є продуктом уяви і творчості людей.
Уява виводить людину за межі його миттєвого існування, нагадує йому про минуле, відкриває майбутнє. Разом зі зменшенням здатності фантазувати у людини збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва та науці.
Якщо позбавити людину фантазії - зупиниться прогрес, отже, уява є необхідної здатністю людини.
У зв'язку з цим перед дошкільними установами постає важливе завдання розвитку творчої уяви підростаючого покоління, що в свою чергу вимагає удосконалення навчально-виховного процесу з урахуванням психологічних закономірностей всієї системи пізнавальних процесів.
Проблема розвитку творчої уяви актуальна тим, що цей психічний процес є невід'ємним компонентом будь-якої творчої діяльності дитини, її поведінки в цілому. В останні роки на сторінках психологічної та педагогічної літератури все частіше ставиться питання про роль уяви в розумовому розвитку дитини, про визначення сутності механізмів уяви [32].
Як показали дослідження Л.С. Виготського, В.В. Дивадова, Є.І. Ігнатьєва, С.Л. Рубінштейна, Д.Б. Ельконіна, В.А. Крутецкого та інших, уява виступає не тільки передумовою ефективного засвоєння дітьми нових знань, і є умовою творчого перетворення наявних у дітей знань, сприяє саморозвитку особистості, тобто значною мірою визначає ефективність навчально-виховної діяльності в ДОУ [8].
Одним з них є питання про індивідуальні особливості розвитку уяви, проявів індивідуальності дитини в його творчої діяльності.
Творча уява дітей представляє величезний потенціал для реалізації резервів комплексного підходу в навчанні і вихованні. Великі можливості для розвитку творчої уяви являє образотворча діяльність дітей, у тому числі і нетрадиційні техніки малювання.
У нашій роботі ми розглядаємо проблему розвитку творчої уяви засобами освоєння техніки «батик».
Батік - розпис по тканині, одна з найдавніших технологій, що має широке поширення і в сучасному мистецтві. Заняття батиком вимагають не тільки розвиненого художнього мислення і колірного смаку, але і чуйності до природних і естетичним явищ навколишнього світу. Можливо, тому серед всіх засобів образотворчої діяльності саме розпис по тканині дає відчутний результат у розвитку у дітей кольоросприйняття і колірного смаку. Заняття розписом по тканині сприяють формуванню у дітей психологічної стійкості, багатства емоційних переживань, образно-асоціативного мислення, творчої уяви. Ці якості взаємопов'язані і формуються на основі естетичного сприйняття предметів і явищ навколишнього світу дітьми і закріплюються, як правило, в активних формах діяльності.
Беручи до уваги всю актуальність даної проблеми, яке значення творча уява має в житті людини, як воно впливає на його психічні процеси і стани, визначимо мета даної роботи.
Об'єкт - творча образотворча діяльність старших дошкільнят.
Предмет - розвиток творчої уяви старших дошкільників у процесі освоєння техніки «батик».
Мета - обґрунтувати ефективність застосування техніки «батик» у розвитку творчої уяви старших дошкільників.
Гіпотеза: процес розвитку творчої уяви старших дошкільників засобами техніки «батик» буде більш ефективний, якщо:
освітній процес буде організований з опорою на теоретичні положення, розроблені вітчизняної дидактикою;
будуть враховані особливості освоєння техніки «батик» старшими дошкільниками;
буде розроблена і впроваджена в робот...