ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ дидактичні ігри НА формування пізнавальних здібностей У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
.1 Вікові особливості формування пізнавальних здібностей у дітей старшого дошкільного віку
.2 Дидактична гра як засіб формування пізнавальних здібностей у старших дошкільників
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ПО формування пізнавальних здібностей у старших дошкільників ЗАСОБАМИ дидактичні ігри
.1 Організація й методики дослідження
.2 Аналіз і результати дослідження
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК
ВСТУП
дидактичний гра дошкільний
Актуальність. Питання динаміки пізнавального розвитку нерозривно пов'язані з проблемою сензитивних періодів і становленням особистості дошкільника. Питання про засоби розвитку пізнавальних процесів пов'язаний зі створенням освітніх та розвиваючих програм дошкільнят. Вчені та педагоги-методисти постійно підкреслюють відмінності у розвитку дітей, складність і специфіку навчання дітей з різним рівнем підготовленості. Все це призвело до того, що акцент у дослідженні закономірностей навчання дошкільнят змістився у бік розвитку самостійної пізнавальної активності, з опорою на індивідуально-особистісний потенціал. У роботах цілого ряду дослідників (Л.А. Венгер, Л.С. Виготський, А.В. Запорожець, Ж. Піаже, Дж. Брунер, Н.І. Чуприкова та ін.) Було встановлено, що у всіх сферах психіки дошкільника одночасно функціонують психічні утворення, різні за ступенем зрілості і сформованості. Отже, нерівномірність розвитку пізнавальних процесів вимагає різних засобів психолого-педагогічного супроводу.
Згідно культурно-історичної теорії Л.С. Виготського, розвиток пізнавальних процесів дитини здійснюється під впливом таких провідних факторів, як вживання знарядь (матеріальних засобів організації пізнання світу у вигляді рахункового матеріалу, картинок, книг, мозаїки тощо), оволодіння знаками (у вигляді засвоєння значень слів рідної мови, коштів буквеної і візуальної символіки), включення в соціальну взаємодію з іншими людьми (у вигляді різних форм допомоги і підтримки з боку дорослих). На думку Л.С. Виготського, новоутворенням дошкільного періоду розвитку є уяву дитини. З цих позицій необхідні облік всіх форм гри дошкільника і відповідне побудова періодизації гри в дошкільному і молодшому шкільному віці.
Використання ігор у педагогічному процесі дозволяє перебудувати освітню діяльність: перейти від звичних занять з дітьми до ігрової діяльності, організованої дорослим або самостійною. Гра - найбільш доступний для дітей вид діяльності, спосіб переробки отриманих з навколишнього світу вражень, знань. У грі яскраво проявляються особливості мислення та уяви дитини, її емоційність, активність, розвивається потреба в спілкуванні.
Л.С. Виготський підкреслював неповторну специфіку дошкільної гри. Вона полягає в тому, що свобода і самостійності граючих поєднується зі строгим, беззастережним підпорядкуванням правилам гри. Таке добровільне підпорядкування правилам відбувається в тому випадку, коли вони не нав'язуються ззовні, а випливають із змісту гри, її завдань, коли їх виконання становить головну її принадність. Оскільки в ситуації гри дитині зрозуміла необхідність придбання нових знань і дій, він сам прагне до того, чого ще не вміє. Питанням ігри та іграшки присвячували свої праці такі провідні фахівці в галузі психології та педагогіки як Д.В. Ельконін, А.В. Запорожець, А.П. Усова, Р.І. Жуковська, Д.В. Менджерицкая і багато інших.
Д.Б. Ельконін підкреслював, що гра - це складне психологічне явище, яке дає ефект загального психічного розвитку. За твердженням К.Д.Ушинського, в грі дитина «живе» і сліди цього життя глибше залишаються в ньому, ніж сліди дійсного життя. У грі дитина вчитися підпорядковувати свою поведінку правилам гри, пізнає правила спілкування з людьми, розвиває свої розумові здібності і пізнавальні інтереси, які особливо важливі для успішного навчання в школі. Гра для дитини - це серйозне заняття.
Саме тому психологи і педагоги-практики розробили принципи, зміст і методи розумового виховання дітей дошкільного віку, що дозволяють підвищити навчальний ефект освіти, що по суті є дидактичною грою.
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, вивчення досвіду роботи дошкільного навчального закладу була сформульована проблема дослідження, яка визначається необхідністю подолання суперечності між значним потенціалом дидактичної гри як засобу формування пізнавальних здібностей у дітей старшого дошкільного віку і недостатньою розробленістю науково-методичного забезпечення. Актуальність проблеми зумовила вибір теми дослідження «Фор...