мування пізнавальних здібностей у старших дошкільників засобами дидактичної гри».
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати проблему впливу дидактичних ігор на формування пізнавальних здібностей у дітей старшого дошкільного віку і визначити ефективне поєднання їх при застосуванні в практиці роботи педагога.
Об'єкт дослідження: пізнавальні здібності у дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження: формування пізнавальних здібностей у старших дошкільників засобами дидактичної гри.
Гіпотеза дослідження: вплив дидактичних ігор на формування пізнавальних здібностей у дітей старшого дошкільного віку може стати ефективним, якщо організувати систематичну, планомірну та цілеспрямовану роботу.
У відповідності з поставленою метою та висунутою гіпотезою вирішувалися наступні завдання:
. Вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми використання можливостей дидактичної гри як засобу формування пізнавальних здібностей у дітей старшого дошкільного віку.
. Уточнити і конкретизувати основоположні поняття проблеми дослідження: «пізнавальні здібності», «дидактичні ігри», «старший дошкільний вік».
. Визначити ефективність роботи із застосування дидактичних ігор як засобу формування пізнавальних здібностей.
. Розробити методичні рекомендації для вихователів, методистів та батьків з використання дидактичної гри як засобу формування пізнавальних здібностей у старших дошкільників.
Методологічна основа дослідження. Дослідження спирається на теорію гри зарубіжних (Ж. Піаже, В. Штерн, К. Гросс) та вітчизняних психологів (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін); на системи дидактичних ігор (Ф. Фребель, М. Монтессорі, Є.І. Тихеева, З.М. Богуславська, Е.О. Смирнова); теорію поетапного розвитку розумових дій (П.Л. Гальперін, Н.Ф. Тализіна).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувався комплекс методів: теоретичний аналіз наукової літератури, експеримент, аналіз та інтерпретація результатів дослідження.
Експериментальна база дослідження: Мадоу Дитячий садок № 30 «Журавлик» м Кумертау Республіки Башкортостан. У дослідженні брало участь 40 дітей дитячого садка, вік дітей на момент дослідження 6 років.
Новизна дослідження:
1. Проаналізовано і теоретично узагальнена психолого-педагогічна література з проблеми дослідження.
2. Уточнено і конкретизовано основоположні поняття проблеми дослідження: «пізнавальні здібності», «дидактичні ігри», «старший дошкільний вік».
3. Апробовано комплекс дидактичних ігор як засобу формування пізнавальних здібностей.
. Розроблено методичні рекомендації для педагогів щодо використання дидактичної гри як засобу формування пізнавальних здібностей у старших дошкільників.
Практична значущість дослідження: дані дослідження і запропоновані дидактичні ігри можуть бути використані в роботі педагогів для формування пізнавальних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Дидактичні ігри можна використовувати не тільки при колективному, а й домашньому вихованні дитини-дошкільника. Отримано позитивні результати дослідно-експериментальної роботи.
Апробація результатів дослідження: виступ на педагогічній раді; доповідь на методичному об'єднанні педагогів ДНЗ; виступу на засіданні кафедри педагогіки та психології факультету педагогіки та психології Стерлітамацького філії ФГБОУ ВПО «Башкирський державний університет» та IX Міжвузівської науково-практичної конференції «Молодь. Прогрес. Наука »(Стерлітамак, +2014).
Структура випускної кваліфікаційної роботи складається з вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та додатку.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ дидактичні ігри НА формування пізнавальних здібностей У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1 Вікові особливості формування пізнавальних здібностей у дітей старшого дошкільного віку
На шостому році життя у фізичному розвитку дітей відбуваються істотні зміни. Зростає роль кори головного мозку в регуляції поведінки дітей. Удосконалюються процеси вищої нервової діяльності. Значно збільшується рухливість дітей, вони успішно оволодівають основними рухами. Різноманітніше і багатше стають зміст і форми дитячої діяльності. У спільних іграх формується система взаємин між дітьми, їх взаємні прихильності, симпатії і антипатії. Поряд з грою продовжують розвиватися продуктивні види діяльності. Вини...