Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Етноконфесійних склад населення Північного Казахстану кінця XX-XXI ст.

Реферат Етноконфесійних склад населення Північного Казахстану кінця XX-XXI ст.





линних і перелогових земель чисельність населення Північного Казахстану, як в національному, так і в конфесійному розрізі тільки збільшувалася. Так, на 1960 (згідно з переписом населення 1959 роки) в Кустанаї проживало 86382 людини, в Рудному - 36632, в Джетигара - 14 672. Національний склад населення виглядав так: казахів - 19%, росіян - 41%, українців - 21% , німців - 11%, білорусів - 3%, татар - 2%, інших національностей - 3% [38]. Загальна територія області становила - 193,7 квадратних кілометрів.

У силу специфіки розташування Казахстану в центрально-азіатському регіоні, визначені позиції займає іслам (див. дод. 1). Відбулися зміни в організаційній структурі традиційної для регіону мусульманської громади. Були скасовані місцеві мусульманські адміністративні структури, мусульманська громада в особі її представницького органу казіята, перейшла в 1941 році у відання створеного в тому ж році Духовного управління мусульман Середньої Азії і Казахстану з центром у Ташкенті. У наступний період, аж до середини 80-х років, в результаті державної політики атеїзації суспільства були остаточно віддані забуттю принципи релігійної свободи. Існуючі офіційні структури мусульманського духовенства перебували під державним контролем і являли собою один з елементів адміністративно-бюрократичної системи. Кількість мечетей, починаючи з 50-х років по кінець 80-х, варіювалося від 20 до 29, мусульманських священнослужителів (імамів, муедзинів, мулл) - з 25 до 59. До 1961 року припинилося будівництво культових будівель, доходи від мечетей скоротилися, атеїстична пропаганда покращилася [38].

Важливим аспектом у здійсненні державної політики щодо релігії був вплив етнічного чинника. Разом зі зміною етнічної картини республіки у зв'язку з переселенческими кампаніями змінилася і конфесійна картина Казахстану. З припливом населення в республіці з'явилися представники нових релігійних груп, наприклад, Адвентисти сьомого дня, Свідки Єгови, Християни віри Євангельської (п'ятидесятники) і ін. (Див. Дод. 5).

Крім того, варто відзначити наслідки репресій 30-х років торкнулися всіх без винятку верстви суспільства. Каток репресій прокотився і по духовенству різних релігій. З різних регіонів країни в Казахстан були заслані священнослужителі, а з республіки висилалися представники місцевого мусульманського і православного духовенства в північні райони країни.

У нашу країну продовжували посилатися представники різних релігій. 8 квітня 1951 більш 5000 сімей Свідки Єгови з України, Білорусії, Молдавії і Прибалтики посилаються на вічне поселення в Сибір, на Далекий Схід і в Казахстан. Варто відзначити, що в Казахстані Свідки Єгови з'явилися ще за часів Російської імперії.

У 1963 році в Кустанаї було близько 50 осіб Свідків Єгови, а 1964 році в місті Петропавловську Свідки Єгови вже проповідували з будинку в будинок. Але й тут Свідки Єгови не могли спокійно проводити свої зустрічі, оскільки знаходилися під постійним контролем правоохоронних органів і місцевих партійних організацій [39, с. 457]. Реакція місцевого населення на нові релігії, і тим більше на нових прибульців була не завжди доброзичливою. У ряді випадків були зафіксовані акти непокори середовищі місцевого населення рішенням влади про переселення в їх райони нових жителів.


Таблиця 9.

Динаміка чисельності громад Свідків Єгови в Казахстані [48]:

№ГодКоличествоОбщинВерующих119661532921968155293197019663419721255551974166886197617690719782811248198028121991982291347101984271374111986271381121988271290

Так само повсюдно адміністративними методами стали скорочувати кількість релігійних об'єднань. У Постанові Ради Міністрів СРСР від 19 листопада 1966 сказано: Деякі виконкоми рай (міськ) рад Алма-Атинській, Східно-Казахстанської, Кокчетавської, Карагандинської, Кустанайської, Джезказганскій областей тривалий час не розглядають заяви віруючих про реєстрацію релігійних об'єднань або необґрунтовано відмовляють в їх проханнях. І в той же час керівники цих об'єднань у ряді місць притягують до адміністративної відповідальності нібито за відхилення від реєстрації [40].

Після виходу Постанови ЦК КПРС від 28 листопада 1958 Про заходи з припинення паломництва до так званих святим місцям в країні були закриті 13 з 26 подібних місць, будівлі яких були передані під господарські чи культурні потреби [40]. Зокрема можна навести приклад, єдиною міської мечеті Кустаная передане під Театр юного глядача. Паломництво до святих місць практично припинилося.

Після 1955 державні органи відмовлялися реєструвати громади менонітів, оскільки вони зберегли своє негативне ставлення до присяги та службі в армії. Внаслідок цього в 1963 році частина громад братських менонітів приєдналися до Всесоюзному...


Назад | сторінка 10 з 40 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Мовні впливу в сектах тоталітарного типу (на прикладі секти "Свідки Єг ...
  • Реферат на тему: Порівняння вчення Свідків Єгови про Друге Пришестя з вченням Біблії
  • Реферат на тему: Аналіз інтервального варіаційного ряду &Чисельність економічно активного на ...
  • Реферат на тему: Частка росіян серед населення різних регіонів (за даними перепису 2001 року ...
  • Реферат на тему: Соціальне забезпечення населення Казахстану