тури. Нами використовувалася методика «Моя сім'я» - опитувальник соціалізації для школярів (Додаток 1). За основу взято методику О. І. Маткові. Вона може бути використана для вивчення думок учнів (аналіз взаємин у сім'ї, методів виховання), батьків (самоаналіз тих же аспектів), що дає можливість зробити більш об'єктивні висновки щодо організації виховання дитини в сім'ї.
Реалізація суб'єктивних відносин, станів, властивостей і установок індивіда в зовнішній діяльності може бути визначена як Проксеміческое поведінку. У додатку до проблем соціальної адаптації неповнолітніх Проксеміческое поведінку насамперед слід розглядати як важливий невербальний компонент комунікативних процесів.
Вивчення проксеміческого поведінки дозволяє виявити вікову динаміку організації персонального простору і вікові зміни в дистанції соціальної взаємодії дітей і підлітків. Способи організації персонального простору і дистанцій взаємодії зі значущими іншими розкривають внутрішній світ досліджуваної особистості. Вже розташування учнів у класі, відстань до вчителя, вибір партнера по парті тощо говорять для дослідника про що.
Персональним простором слід вважати частину зовнішнього світу, безпосередньо оточує тіло, з яким в певній мірі людина себе ідентифікує. Мірою персонального простору є мінімальна, ще прийнятна для нього дистанція спілкування. Небажане вторгнення іншої людини в персональний простір розглядається як порушення недоторканості особи, що веде до появи різноманітних негативних переживань. Простір взаємодії з іншими обумовлено декількома факторами; сюди насамперед слід віднести характер діяльності, приналежність до культури і вік партнера. Найбільш значний внесок у вивчення проксемики внесли роботи Едварда Т. Холла (1966). Наведемо пропоновану їм класифікацію дистанцій взаємодії. Е. Т. Холл (1966) розрізняє: дистанцію публічності, дистанцію соціальних відносин, особисту й інтимну. Наприклад, відчуття тепла, що виходить від тіла іншої людини, відмежовує інтимний простір від неінтімного.
Дослідження дистанції взаємодії за допомогою шкали CIDS (The Comfortable Interpersonal Distance Scale) показують, що найбільший вплив на величину дистанції надає чинник знайомства: дистанції взаємодії зі знайомими менше, ніж з незнайомими. Фактор статі також надає на дистанцію істотний вплив: дистанція зі знайомими протилежної статі менше, ніж зі знайомими тієї ж статі, у чоловіків дистанції з незнайомими протилежної статі менше, ніж з незнайомими того ж статі (незнайомими чоловіками), а у жінок більше, ніж з незнайомими того ж статі (незнайомими жінками) (М. Duke, S. Nowicki, 1972). У процесі життя у людини складається власна система суб'ектівнихотношеній, де «ставлення» включає в себе не тільки об'єктивну зв'язок людини з його оточенням, а й момент оцінки, упередженість особистості (Б. Ф. Ломов, 1984). Дана система суб'єктивних відносин відбиває особистий досвід людини і внутрішньо визначає його дії, його переживання. Її можна було б описати як багатовимірне «суб'єктивне простір», кожне изме?? ение якого відповідає певному суб'єктивно-особистісному відношенню. Зміна об'єктивного становища, підвищення вимог, пропонованих суспільством до особистості, як, наприклад, це відбувається в підлітковому віці, передбачає перетворення суб'єктивних відносин людини в напрямок вирішення завдань соціальної адаптації. Відбуваються в підлітковому віці зміни вимагають трансформації структури відносин у бік переваги однолітків дорослим. Наявність такої перебудови у молодших підлітків сприяє успішній адаптації, в той час як її відсутність - виникнення стану дезадаптації.
2.2 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів
Рівні взаємин у сім'ї:
Благополучний (високий) - 7 осіб - 25%,
Менш благополучний - 19 осіб - 67,9%,
Задовільний - 2 людини - 7,1%,
Неблагополучний - 0 осіб - 0%.
(див. Додаток 3).
Аналіз результатів проксеміческого поведінки в групі досліджуваних школярів представлений в таблиці 1. Характеристика проксеміческого поведінки дається за принципом «адекватне» і «неадекватний» (відповідне нормам середніх дистанцій в мм (див. Додаток 2, таблиця 1).
Таблиця № 1
Показники проксеміческого поведінки групи випробовуваних школярів
Характеристика проксеміческого поведеніяКол-ть дітей у% Адекватное75% Неадекватное25%
Таким чином, з таблиці видно, що у 75% школярів виявлено адекватне Проксеміческое поведінку, яка характеризується тим, що у дитини добре розвинене сприйняття себе та інших, немає занепокоєння при розмові з дорослими, рівень ситуативної тривожності в нормі. Він контролює свої жести і міміку...