осподаркі Було не Стільки, щоб очень, но Вже немного Було: корова, свиня, кури, Троє товару
дробом [10, с. 92], дивися, даже
кані НЕ вступають від Міхайлової ґосподаркі [10, с. 126], І чує ВІН якусь неясну тривогу, так, нібіто зараз его має вкрасти оцей
половик , что мертво вісить над Карк, як над Мерша, Ніби действительно ціліться в Саме ТІМ я [10, с. 105].
Люди у творах Марії Матіос показані через їхні вчінкі та ставленого до других. Найбільше вона вікорістовує назви негативних Дій та вчінків: Абі язик по селу не пускала, та - а решта ... най буде [10, с. 87], Іншім разом курка розгребе грядку в сусідськім городі - а на іншому краю села ґаздіні Вже вадя про Цю дурнічку [10, с. 95], Та й якої дідьчої мами Було п < i> їланітіся на дамбу, коли корови пасуться Ближче до скелястого берега, на лузі [10, с. 114]. Такоже подаються лексеми на Позначення господарської ДІЯЛЬНОСТІ простого люду: - Чі то (георгіні) в руки Які недобрі дала, чи Варвара Вночі вімікала , що не мені вам, Марійо, казати, что то за відьма [10, с. 10], Розбуджені зі сну сусіди знізувалі плечима: увесь день Матронка чіпіла в городі [10, с. 93], A я ще, бачите, Марійо, тут, а ві Вже ї дитину вслонілі , и корову здоїлі, та й Пішла з тім до себе, а відтоді Марія ее НЕ віділа, бо й сама затяглася до хати ззагоді ... [10, с. 94], Вікно Михайло ще дві тижні тому відтраджува в мельнікові, а крупи забрати НЕ встигнув [10, с. 107].
авторки знайомить нас з героями своих творів, подаючись нам їх характеристику: Чі то перевізники були у змові зі стражами кордону, чи для заробітку подеколи невіправдано різікувалі, чі тамтешні закони були немного Такі, як дишло ... а може, ті, что Черемошні тулілося у дідька за пазухою, то й дишло туди розверталося поволіше, чем де-інде, но зрідка Із шпаровітімі гешефтарямі трапляє саме так [10, с. 100], Михайло того і не розуміє, бо то газдівства НЕ стосується, а его інтересує лиш робота и господарка, но, Боже прости, Курик у селі такий БУВ каламітній , что ще трохи - и тут тюрму БУВ бі Собі заробів [10, с. 104]. Моральні якості людей позначено словами: Ві бі, Михайлику срібний, якось заглагоїлі дитину [10, с. 112], Ще Дивіться, через таку любу згине чоловік [10, с. 116].
Отже, діалектізмі, Які М. Матіос й достатньо часто вікорістовує у творах видання «Солодка Даруся», такоже показують ЕПОХА, службовець засобими відображення сучасного пісьменніці світу, як побутового, так и душевного світу героїв.
Висновки
Зважаючі на поставлені Ранее Завдання, можна сделать Такі Висновки:
. На Основі теоретичної літератури Було Розглянуто декілька підходів до класіфікації української лексики, Які найбільше стосують лексики, что проаналізована у работе - слова и вирази Межі століть ХХ - ХХІ. Це Такі підході, як: семантичний, стілістічній и Архів НАЙГОЛОВНІШЕ - тематичний.
2. У работе зосереджено Рамус на дослідження таких тематичних груп, як: Суспільно-політична, побутова лексика як засоби передачі реалій ХХ - ХХІ ст. Особливе місце у своих творах Марія Матіос пріділяє діалектізмам, бо смороду відтворюють національну ЕПОХА, показують «епохальній» колорит Буковинського народу, знайомляться нас з українською мовою загаль. Такі тіпі лексики та діалекти, что представлені різнімі тематичність групами, є такоже індівідуальнім засобими Марії Матіос відтворення епохи, ее авторським прийомо.
. Обійтісь без соціально-Політичної лексики пісьменнікові, Який пише для народу, Неможливо, тому что народ широко корістується цією лексикою у ВИРОБНИЦТВІ и побуті, тому марія Матіос и звертається до цієї лексик...