Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Роль і місце рекламних технологій в музейній діяльності (на прикладі Удмуртського республіканського музею образотворчих мистецтв)

Реферат Роль і місце рекламних технологій в музейній діяльності (на прикладі Удмуртського республіканського музею образотворчих мистецтв)





Періодична преса - один із засобів масової інформації та пропаганди, що випускається в певні проміжки часу. За формою - це газети (національні та регіональні, безкоштовні), журнали (споживчі, спеціальні, ринкові, технічні, професійні), бюлетені, довідники, щорічники. Специфічною властивістю преси є її багатоплановість. Це синтетичний матеріал, що включає в себе найрізноманітнішу за жанром, походженням, змістом інформацію: офіційні документи і повідомлення, законодавчі акти, публіцистику, листи, хроніку, всіляку інформацію (нотатки-звіти, репортажі, інтерв'ю та ін.), Оголошення, белетристику, некрологи і т.д. [32. С.621]. Кожна газета і журнал мають свою цільову аудиторію відповідно до професійного призначенням, віком, схильностями, уподобаннями, соціальним походженням та іншими політичними і демографічними ознаками.

Газета, як правило, містить матеріали про поточні повідомленнях і аналітичні огляди; журнали мають менш оперативну інформацію, але з великими оглядово-аналітичними матеріалами, барвисто оформленими [12. С.218-219].

До переваг газет можна віднести: вибірковість географічних ринків, можливість змінити інформаційний матеріал, охоплення суспільних груп з самими різними рівнями доходу, легкість планування випуску інформаційних матеріалів, відносно низькі витрати. До недоліків газет можна віднести: високу вартість для охоплення національного масштабу; короткостроковість життя повідомлення; великий відсоток надлишкової аудиторії - повідомлення отримують не тільки цільові аудиторії, а й ті, кому воно не призначене; відмінності в розмірах і форматах; великий розкид цін для місцевої та національної реклами; іноді погане відтворення кольору.

Перевагами журналів є: вибірковість аудиторії, охоплення багатших споживачів, престиж для підприємства, можливість передачі читачами один одному після прочитання, величезна читацька маса. До недоліків журналів відносяться: можливість наявності у зверненнях дублікатів, неможливість домінувати на місцевому ринку, великі перерви на місцевому ринку, відсутність незамедлительности повідомлення, іноді високі виробничі витрати [7. С.420-421].

Радіо розпорядженні комплекс воістину унікальних властивостей, що роблять його всюдисущим і загальнодоступним. Люди слухають радіо, займаючись іншими справами. Радіоохвата населення на подив широкий. Правда, ця аудиторія не є цільовою, але випадковий розкид тут настільки великий, що радіо заслуговує найпильнішої уваги. Радіоефір формується за тимчасовим принципом, диференціюється за програмами. Дохідливість, простота і в той же час емоційність живого слова до сьогоднішнього дня дозволяють радіо користуватися незмінною вдячністю слухачів. На відміну від газети і журналу радіо приходить до нас у дім живим людським голосом, здатним передати новини, стан цін і кон'юнктури на ринках світу, проблеми комерції та підприємництва в країні і т.д. [7. С.223].

Радіо дозволяє консервувати інформацію на матеріальних носіях з тим, щоб при необхідності повернутися до достовірних фактів, улюбленим програмам. Радіо здатне передавати інформацію одночасно з місць подій, що відбуваються. В умовах розвитку телекомунікацій радіо не тільки не втратило аудиторію, а й збільшило її завдяки оперативному використанню інформації і популярності багатьох програм, що мають віддану аудиторію слухачів [7. С.223].

До переваг радіо можна віднести: виборність географічних ринків, гарне насичення місцевих ринків, можливість змінити інформаційний матеріал, відносно низькі витрати. Серед недоліків радіо можна назвати: обмеження повідомлення часовими рамками; неможливість навести довідки про повідомленні; відсутність візуальних ефектів; великий відсоток надлишкової аудиторії - повідомлення отримують не тільки цільові аудиторії, а й ті, кому воно не призначене [7. С.420-421].

Телебачення -комунікативний феномен ХХ сторіччя - за деякими оцінками, являє собою найвпливовіше і потужний засіб поширення інформації, що допускає використання друкованого слова, усного слова, рухомих зображень, кольору, музики, анімації та звукових ефектів, - причому все це поєднується в одному повідомленні. Воно забезпечує широкий спектр можливостей для викладу будь-якого матеріалу, починаючи з короткого 60-секундного відеосюжету у зведенні теленовин і закінчуючи півгодинним або годинниковим документальним фільмом і навіть міні-серіалами, показ яких розтягується на кілька вечорів. Враховуючи повсюдне поширення супутникового телебачення, воно ставати воістину усепроникаючим і найвпливовішим засобом поширення інформації в глобальному масштабі. Середній час, який людина проводить біля телевізора, вже наближається до тривалості типового робочого дня [34. С.355]. Телебачення і людина - одна з найбільш інтимних і тісних комунікацій у суспільстві. З одного боку, телебачення ро...


Назад | сторінка 10 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Порівняльний аналіз ранкових радіо-шоу на прикладі програм &Легкий сніданок ...
  • Реферат на тему: Зв'язки з громадськістю в структурі редакції радіо на прикладі радіо &q ...
  • Реферат на тему: Від Іскри до радіо: історія Виникнення радіо
  • Реферат на тему: Специфіка вибору радіо як носія рекламної інформації
  • Реферат на тему: Аудиторія радіо