Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Організація складського господарства на окремому підприємстві та напрями її вдосконалення (на прикладі ТОВ &ЛМЛ Ультра&)

Реферат Організація складського господарства на окремому підприємстві та напрями її вдосконалення (на прикладі ТОВ &ЛМЛ Ультра&)





овні показники, що характеризують вантажопотік.

Для визначення добового вантажопотоку (Q добу) розрахуємо наступні показники:

) Середньодобовий вантажопотік прибуття (Q п.сут) за формулою (1.1), середньодобовий вантажопотік по відправленню (Q о.сут) за формулою (1.2) (коефіцієнти нерівномірності надходження та відправлення умовно приймемо рівними 1, 2): п.сут=2400/264. 1,2=10,9 т о.сут=2 640/264. 1,2=12 т

) Середньодобова внутрішньоскладське вантажопереробка (Q в.сут) визначається за формулою (1.3) і коефіцієнт внутрискладских перевалок (К пер), що розраховується за формулою (1.3.1):

До пер=10,9/12=0,9 в.сут=(10,9 + 12). 0,9=21,7 т

Таким чином, розрахуємо добовий вантажопотік за формулою (1): сут=10,9 + 12 + 21,7=44,6 т

) Для визначення довжини навантажувального і розвантажувального фронту розрахуємо кількість транспортних засобів, що одночасно подаються під навантаження і розвантаження (n п і n р) за формулами (3.1) і (2.1.2) відповідно: п=2640. 1,2/(264. 2)=6 шт. р=2400. 1,2/(264. 20)=0,545 шт. = gt; 1 шт.

Тоді довжина навантажувального і розвантажувального фронту буде розраховуватися за формулами (3) і (2) відповідно (у нашому випадку l 1=1 м): п=6. 3,7 + (6 - 1). 1=27,2 м, р=0,545. 13 + (0,545 - 1). 1=13,09 м.

) На довжину фронту розвантаження та завантаження впливає кількість транспортних засобів, що прибувають на склад і відправляються зі складу за зміну (А ср.ТСсм), яке визначається за формулою (4) (коефіцієнт використання вантажопідйомності в даному випадку будемо умовно вважати рівним 0,95):

А ср.ТСсм Р=2400/264. 1,2/(20. 0,95)=0,57 шт,= gt; 1 шт.

А ср.ТСсм П=2640/264. 1,2/(2. 0,95)=6,31 шт,= gt; 6 шт.

) Далі розрахуємо кількість постів розвантаження та завантаження (N Р і N П) за формулою (4.1) і середню продуктивність одного поста в зміну (Пр Див.порівн) за формулою (4.2) (середнє час навантаження/розвантаження умовно приймемо рівним 5:00):

Пр Див.порівн=8/5=1,6 год, Р=0,57/1,6=0,35 шт,= gt; 1 шт. П=6,31/1,6=3,94 шт,= gt; 4 шт.

Згідно з розрахунками середньодобовий вантажопотік прибуття дорівнює 10,9 т. Для обслуговування даного обсягу вантажу необхідний один пост розвантаження, довжина розвантажувального фронту становить 13,09 м, на який подається один транспортний засіб за зміну. ??

Середньодобовий вантажопотік відправлення дорівнює 12 т. Для обслуговування даного обсягу вантажу необхідні 4 поста навантаження, загальна довжина навантажувального фронту дорівнює 27,2 м. На вантаження одночасно подається 6 транспортних засобів, всього 6 авто за зміну. В даному випадку виявлені деякі невідповідності в результатах розрахунків, тому при наявності 4 постів навантаження неможливо одночасно завантажувати 6 транспортних засобів.

Далі розрахуємо необхідні складські площі.

Введемо деякі початкові дані:

місткість одиниці обладнання становить 0,05 т;

площа одиниці обладнання дорівнює 0,25 м 2;

тривалість зберігання на складі становить 3 доби;

тривалість зберігання на приймально-відправних експедиції - 1 добу;

допоміжна площа становить 17% від корисної площі складу;

середнє навантаження на підлогу складу дорівнює 1 т/м 2;

на складі використовуються чотириярусні стелажі;

кількість працівників на складі в зміну становить 10 осіб;

Для визначення загальної площі складу (S заг) необхідно розрахувати наступні показники:

) Корисна площа складу (S підлогу), що розраховується за формулою (5.1) і кількість одиниць обладнання (n ед.об), яке визначається за формулою (5.1.1): ед.об=2400/ 264.3. 1,2/0,05=654,5 шт підлогу=0,25. 654,5=163,6 м 2

) Площа приймальної і відправних експедиції (S п і S о) розрахуємо за формулою (5.2) і (5.3) відповідно: п=2400/264. 1. 1,2/1=10,9 м 2 о=2640/264. 1. 1,2/1=12 м 2

) Допоміжна площа (S доп) в нашому випадку становить 17% від корисної площі складу і відповідно дорівнює: доп=0,17. 163,6=27,8 м 2

. Службова площа (S служ) розраховується за формулою (5.5): служ=3,25. 10=32,5 м 2

Отже, загальна площа складу розраховується за формулою (5): заг=163,6 + 10,9+ 12+ 27,8 + 32,5=246,8 м 2

Далі можемо розрахувати коефіцієнт використання складу (К ісп.скл), що розраховується за формулою (8):

До ісп.скл=163,6/246,8=0,7

Значення отриманого к...


Назад | сторінка 10 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Коробка швидкостей вертикально-фрезерного верстата зі структурною формулою ...
  • Реферат на тему: Розробка програми розрахунку певного інтеграла за формулою Буля за схемою п ...
  • Реферат на тему: Визначення та обчислення Довжина дуги плоскої крівої в декартових та полярн ...
  • Реферат на тему: Довжина кола і площа круга
  • Реферат на тему: Визначення добових вантажопотік для тарно-штучних вантажів і контейнерів