з.
Виробництво продукції в тваринництві залежить не тільки від забезпеченості тварин кормами, а й від ефективності їх використання, яка виражається наступними показниками:
кількістю отриманої продукції в розрахунку на 1 ц.к.ед.;
кількістю витрачених кормів на виробництво одиниці продукції.
При низькому якості кормів, незбалансованості раціонів допускається великий перевитрата кормів на одиницю продукції в порівнянні з нормою, в результаті чого сільськогосподарські підприємства недоотримують багато продукції.
Аналіз забезпеченості тварин кормами та ефективності їх
Табліца2.5.1 використання за 2011 рік
ПоказателіВід продукціімолокопрірост1.Валовий вихід продукції фактично, ц48603512.Расход кормів, ц к.од. а) за планом на 1 ц продукції б) по плановим нормам на фактичну продукцію в) фактично на 1 ц продукції г) фактично на всю продукцію 37,4 1694 42,93 2009 500,42 1186 434,5 15253.Отклоненіе від плану витрати кормів, ц к.од. (економія -, перевитрата +). + 315+ 339
По таблиці 2.5.1 можна сказати, що за 2011 рік валовий вихід молока становить 4 860 ц, а валовий вихід приросту склав 351 ц.
Витрата кормів в господарстві в звітному році збільшився за обома видами продукції, тобто був отриманий перевитрата. Перевитрата по продукції молока склав 315 ц, а за приростом 339 ц. Причиною перевитрати кормів є їх низька якість. З урахуванням ситуації, що склалася анализируемому господарству в наступному році необхідно значно поліпшити якість кормів за рахунок зміни структури кормовиробництва. Слід істотно збільшити частку посівів високобілкових культур. Потрібно так само збільшити питому вагу сіна та сінажу, а частку силосу зменшити. Потребує вдосконалення технологія заготівлі та зберігання кормів, а так само процес підготовки їх до згодовування.
2.6 Аналіз продуктивності праці
Для оцінки рівня продуктивності праці в сільському господарстві використовується система узагальнюючих, приватних та допоміжних показників.
До узагальнюючих показників продуктивності праці належать:
· виробництво валової продукції сільськогосподарського призначення на середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві (з урахуванням обслуговуючого і управлінського апарату);
· виробництво валової продукції за 1 людино-день і 1 людино-годину, витрачені на виробництво сільськогосподарської продукції.
Ці показники розраховуються й аналізуються в цілому по господарству, а так само з рослинництва і тваринництва.
У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку даних показників, виконання плану по їх рівню, провести міжгосподарський порівняльний аналіз і з'ясувати причини їх зміни.
Найбільш узагальнюючий показник продуктивності праці - вихід валової продукції на середньорічного працівника. Величина його залежить не тільки від питомої ваги виробничих робітників у загальній чисельності працівників господарства, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і тривалості дня.
Чим вище середньорічна вироблення і чим менше цілоденні та внутрішньозмінні втрати робочого часу, тим більше вихід продукції на одного працівника в рік.
Так само при аналізі продуктивності праці аналізується зміна середньогодинної вироблення як одного з основних показників продуктивності праці і чинника, від якого залежить середньоденна і середньорічна вироблення робочих. Величина цих факторів залежить від багатьох факторів: ступеня механізації виробничих процесів, кваліфікації робітників, їх трудового стажу та віку, організації праці, техніки і технології виробництва, природно-кліматичних та економічних умов господарювання і т.д.
Приватні показники рівня продуктивності праці - це дані про прямих витратах праці на виробництво одиниці продукції (зерна, картоплі, м'яса, молока і т.д.) або кількість отриманої продукції за одиницю робочого часу. Перші визначаються розподілом прямих витрат праці (в людино-годинах) на обсяг виробництва продукції, другі - діленням обсягу виробництва продукції на прямі витрати праці.
Ці показники в тваринництві аналізуються щомісячно.
Витрати праці на виробництво одиниці продукції (трудомісткість) залежать від численних факторів, які можна розділити на 2 групи:
а) природно-кліматичні, біологічні та агрозоотехнічних, від яких залежить зростання врожайності культур і продуктивність тварин;
б) організаційно-технічні, які сприяють скороченню...