ійських ФЕ, потрібно мати на увазі ту обставину, що постійний контекст підрозділяється на рухомий і нерухомий. Основою рухомого контексту є матеріальне наявність компонентів при можливості варіацій їх морфологічного оформлення або розташування та зв'язків по відношенню один до одного, при здатності ФЕ до розриву послідовного ланцюга компонентів і введенню змінного компонента. Однією з властивостей словосполучень є синтаксична оборотність - здатність його до синтаксичному перетворенню (така перебудова безпосередній синтаксичного зв'язку між одними і тими ж словами, яка, наводячи до структурних змін у словосполученні чи реченні, зберігає безпосередній віднесеність одного з цих слів до іншого, причому лексичні їх значення не змінюються). У сфері ФЕ перетворення можливі головним чином у дієслівних ідіомах і фраземах з об'єктним відношенням між компонентами, причому у фраземах розподіл елементів контексту може бути будь-яке. Ср: I crossed the Rubicon - the Rubicon was crossed; She knitted her brows - with knitted brows; They are pulling my leg - I was having my leg pulled. У ідіомах перетворення такої структури виключаються. Синтаксична оборотність показує реальність синтаксичних відносин між компонентами ФЕ, а отже, і її внутрішню раздельнооформленность [1, с.161]. p align="justify"> Наступною ознакою В«жвавостіВ» синтаксичних відносин є самостійність синтаксичного зв'язку якого компонента зі словами, що не входять в дану одиницю постійного контексту. Значне число фразеологізмів при включенні в мову зазнає розщеплення допомогою змінного елемента, вибір якого залежить від включає контексту або від мовної ситуації. Таким змінним компонентом може бути: іменник у родовому відмінку, присвійний займенник, що виступає як визначення до залежного іменним члену фразеологізму (наприклад, to set
(my, his, Arthur s, the man s) teeth on edge - В«дратувати (кого-небудь)В») або пряме доповнення до стрижневий дієслову (to call
(her sister, each other) names - В«сварити (кого-небудь)В»).
Рухлива ФЕ володіє ще одним показником своєї внутрішньої раздельнооформленности: морфологічним показником, що виявляється у всякому формоутворенні першого або середнього компонента, за допомогою якого фразеологізм включається до мова. Сюди відносяться словозміни дієслова в ідіомі/Фразема (he played second fiddle - він грав другу скрипку; she disliked playing second fiddle - вона не любила грати другу скрипку) [1, c.167]. Однак морфологічний критерій раздельнооформленности практично майже непридатний до ФЕ, які представляють собою поєднання прикметника та іменника. Це пов'язано або з нездатністю даного прикметника до формоутворення ступенів порівняння (напри...
