. В опитуванні брали участь студенти 2,3,4,5-их курсів ДВГАФК. p align="justify"> У анкету входили питання, що визначають загальний культурний і естетичний рівень студентів вузу. (Додаток 1)
Педагогічне спостереження
Педагогічне спостереження здійснювалося безпосередньо в процесі занять аеробікою за займаються обох груп в ході експерименту.
Предметом спостереження було практичне освоєння студентами умінь і навичок, що складають зміст програмного матеріалу по аеробіці, динаміки показників естетичних, психологічних і творчих здібностей займаються. Дані спостереження заносилися до протоколу, аналізувалися, результати їх обробки представлені в таблицях в якості експериментального матеріалу. p align="justify"> Тестування
Для оцінки рівня естетичної культури особистості студента використовувалися наступні тести:
Музичність - здатність узгоджувати свої рухи з музикою.
Ритмічність - чергування е звукових елементів (хлопків), що відбуваються з певною частотою, в поєднанні з музикою.
Виразність - здатність створювати емоційно-рухові освіти, надаючи рухам музичну забарвлення, відповідно до музики.
хореографічно - поєднання різних кроків аеробіки різної складності.
Рухова пам'ять - за обсягом і точності відтворення цієї ж комбінації по закінченню 7 днів після розучування.
Технічне виконання - найбільш правильне і точне виконання кроків.
Творчі здібності - вміння створити неповторну, оригінальну і унікальну за всіма параметрами комбінацію.
Вплив занять оздоровчою аеробікою на психо-емоційний стан займаються оцінювалося за методиками: САН (визначення самопочуття, активності і настрою), опитувальник Р. Кеттела. p align="justify"> Педагогічний експеримент
Педагогічний експеримент проходив з метою обгрунтування впливу занять оздоровчою аеробікою на естетичний розвиток особистості студентів вузів фізичної культури. У ході педагогічного експерименту виконувалися завдання, спрямовані на формування високого рівня загальної культури та культури рухів. p align="justify"> Методи математичної статистики
Обробка матеріалів експериментальних досліджень проводилася з використанням методів математичної статистики.
Залежно від характеру отриманих даних та їх аналізу визначалися наступні показники:
середньоарифметична величина;
середньоквадратичне відхилення;
стандартна помилка середньої;
- достовірність відмінностей.
Оцінка достовірності відмінностей між параметрами проводилася з використанням критерію Вілкоксона.
2.3 Організація дослідження