хідно здійснити їх технічний (кадастровий) облік. Кожна земельна ділянка має кадастровий номер. Правила кадастрового розподілу території Російської Федерації і Правила присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам затверджені Постановою Уряду РФ від 6 вересня 2000 N 660. Кадастровий облік земельних ділянок здійснюється за допомогою спеціальних документів - описів, які містять креслення земельної ділянки, опис меж та інші реквізити.
На підставі проведеного державного кадастрового обліку територіальним органом державного земельного кадастру складається кадастрова карта (план) земельної ділянки, в якій в графічній і текстовій формах відтворюються відомості, що містяться в державному земельному кадастрі.
Стадії державної реєстрації прав на нерухоме майно закріплені в ст. 13 Федерального закону від 21 липня 1997 р N 122-ФЗ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним і включають наступні дії:
прийом документів, необхідних для державної реєстрації та відповідають певним вимогам, реєстрація таких документів з обов'язковим додатком документа про сплату державного мита;
правова експертиза документів і перевірка законності угоди;
встановлення відсутності протиріч між заявляються правами та вже зареєстрованими правами на даний об'єкт нерухомого майна, а також інших підстав для відмови або призупинення державної реєстрації прав;
внесення записів до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та угод з ним (ЕГРП) при відсутності зазначених протиріч та інших підстав для відмови або призупинення державної реєстрації прав;
вчинення написів на правовстановлюючих документах та видача посвідчень про виробленої державної реєстрації прав.
Прийом (подання) документів, необхідних для здійснення державної реєстрації, - перша стадія процесу. Подвійне найменування стадії (прийом і надання) відображає її двояку сутність: з одного боку, для ініціації і подальшого продовження державної реєстрації необхідно дію заявника-правовласника, що полягає у наданні документів до органу, який здійснює державну реєстрацію прав. З іншого боку, цей орган зобов'язаний прийняти подані заявником документи, відповідні вимогам законодавства.
Права на нерухоме майно підлягають реєстрації за ініціативою уповноважених осіб (заявний характер державної реєстрації). Інакше кажучи, державна реєстрація права на нерухоме майно не є обов'язком особи перед реєструючим органом. При цьому передбачається, що до державної реєстрації за загальним правилом права на нерухоме майно в особи не виникає.
Заявний характер державної реєстрації добре відомий законодавствам різних країн. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правовласника, сторони (сторін) договору або уповноваженого ними особи за наявності у нього належним чином оформленої (в нотаріальному порядку, якщо інше не передбачено федеральним законом) довіреності. Якщо ж права виникають на підставі акта державного органу або органу місцевого самоврядування, заяву про державну реєстрацію подається особою, права якої виникають на підставі зазначених актів. У випадку, якщо права виникають на підставі нотаріально посвідченої угоди або іншої вчиненого нотаріусом нотаріальної дії, заяву про державну реєстрацію права може подати нотаріус, який учинив відповідну нотаріальну дію.
До заяви про державну реєстрацію прав повинні бути додані документи, необхідні для її проведення.
Правова експертиза, яка передує внесенню реєстраційних записів, є ключовою процедурою державної реєстрації. Це перевірка юридичної сили правовстановлюючих та інших поданих на державну реєстрацію документів (п. 1 ст. 17 Закону). При правовій експертизі проводиться перевірка дійсності поданих заявником документів та наявності у нього відповідних прав (п. 3 ст. 9 Закону), встановлення відсутності протиріч між заявленими та зареєстрованими правами на даний об'єкт нерухомого майна, а також інших підстав для відмови або призупинення державної реєстрації ( п. 1 ст. 13 Закону).
Правова експертиза проводиться в наступному порядку:
) перевірка записів у ЕГРП по об'єкту нерухомого майна;
) перевірка дійсності правовстановлюючих документів; якщо правовстановлюючим документом є договір, то здійснюється перевірка законності угоди;
) перевірка інших документів, необхідних для реєстрації, на відповідність встановленим вимогам;
) прийняття рішення за результатами правової експертизи.
За відсутності підстав для відмови або призупинення державної реєстрації орган, який здійснює реєстрацію прав, приймає рішення про державну реєстрацію, об'єктивно виражається у в...