стовує просторечную форму слова« хочеш », підсиливши його фразеологічним зворотом « хоч лопатою греби ».
На сторінках молодіжних видань зустрічаються також вульгаризми - лексичний шар мови, що займає нижчу ступінь, виходить межі літературних норм мови. В основному це слова-лайки, різко оцінюють становище, річ, явище, предмет. Наприклад: «І тоді ти знову опинишся депресивним придурком ...» [45]. «Ви не уявляєте мого стану, коли я дізналася, що подруга з дня на день виходить заміж за того самого нестерпного ідіота ... » [50].
Фразеологізми також входять в структуру публікацій молодіжної преси. Використання фразеологізмів надає тексту гумористичний та?? і сатиричний відтінок. Наприклад: «Все-таки, дорогий читачу, рік Свині встиг підкласти мені свиню ...» [40]. «... І той до них пристав як банний лист: от ви розумні такі ... поясніть ..., як червоні в сімнадцятому перемогли» [41].
У ході дослідження ми прийшли до висновку, що використання лексичних одиниць розмовного, просторечного характеру має дві мети:
) наблизитися до молодіжної аудиторії, стати «своїм»;
) висловити свою власну думку з приводу того чи іншого описуваного явища.
2.2 Особливості та стилістичні функції словотворчих засобів тексту
Стилістичні ресурси мови є на всіх рівнях мовної системи, в тому числі і на словотвірному. Однак словотворчі можливості російської та англійської мов неоднакові.
Російська мова відрізняється винятковим багатством словотворчих ресурсів, що володіють яскравою стилістичним забарвленням. У публіцистиці це обумовлено, насамперед, продуктивністю емоційних та оціночних суфіксів, що додають словами різноманітні експресивні відтінки. Наведемо такий приклад: «серйозно, популярнейшая в Росії газета віддала прорву дорогоцінного місця співачці, яку ще рік тому ніхто не знав» [38]. Особливий стилістичний відтінок мають тут слова «серьезнейшая», «Популярний», утворені суффиксацией. Автор за допомогою названих суперлативами бажає підкреслити значимість і вагомість видання, на яке посилається.
Автори російських молодіжних газет і журналів люблять грати суфіксами, надаючи текстам особливий грайливий відтінок. Наприклад: «Вечерком 25 квітня в приміщенні шахового клубу ... відбувся турнір, що передує» 9 мая [33]. «Всем приветик!... З цього номера я буду вести цю рубрику » [34]. Тут зменшувально-пестливих суфікс - ик налаштовує читача на несерйозний розмову. Цей суфікс часто використовується в розмовній мові.
Журналісти молодіжних видань часто утворюють нові слова за допомогою афіксів від іноземних лексем. Наприклад: «... ми займалися на СУПЕРСКИЙ експрес-курсах ...» [42]. Прикметник «суперській» (похідне від слова «супер» за допомогою суфікса - ск ) надає тексту велику захопленість. «Виходить, башкирська мадемуазель Земфіра Рамазанова просто« зіркою »? Адже їй все одно, що думають про неї якісь там казанські писаки » [42]. У даному прикладі автор дуже яскраво виявляє своє ставлення до героїні матеріалу. У невеликому уривку використовується декілька слів з негативним забарвленням: «зірки» (окказіоналізм), «писаки». Та й звернення «мадемуазель» тут носить явно саркастичний відтінок.
«Тут можна і творчий потенціал реалізувати, і грошенят заробити» [42]. «грошенят» - просторічне похідне від слова «гроші».
У молодіжній пресі зустрічаються і приклади слів, побудованих за принципом словоскладання. Причому багато з них носять окказіональний характер, є «творчістю» автора статті. Так на сайті молодіжної Інтернет-газети «Казань-New» читаємо: «Найбільш« джазолюбівие »глядачі після концерту потягнулися в пивній льох ...» [42]. Слово «джазолюбівий» побудовано за принципом слова «людинолюбний».
Подібних прикладів нових лексичних одиниць немає в словнику російської мови. Наприклад, рубрика в мережевій молодіжній газеті «Територія» (mterra) називається «Зондаж». Означає це те ж, що і «зондувати», але являє собою приклад окказіоналізма. Або цікавий приклад окказионального словотворення: «... в моєму жит...
