насиченим В«лапаВ» цим посилюючи оцінність фразеологічного обороту.
Іноді письменники використовують більш складні прийоми обробки фразеологічних одиниць; наприклад: В«Ми зарано укладаємо спати на дешевих лаврах, ми все ще живемо на аванси читачів, відпрацьовані нами В». (НГ от 5.01.2007). Тут змінений фразеологізм В«пригощати на лаврах В». (Задовольняється досягнутим успіхом). Введення слова В«дешевихВ» приводить до сприйняттю цього фразеологізму в конкретному буквеному значенні. І запровадження В«спатиВ» (замість високого'' пригощати'') додає яскраву негативну емоційно-експресивне забарвлення.
Одним із прийомів створення комічного ефекту є зіткнення в тексті слів і фразеологічного поєднання, що має в своєму складі це ж слово, наприклад: Нерідко трон займають царі В«без царя в головіВ» '. (Рябчиков). p> У літературі, присвяченій дослідженню малих комічних жанрів, згадується жартівливий афоризм, який визначається як "лаконічне висловлювання узагальненого змісту, характеризується зіткненням в одному контексті понять, між якими виникають несподівані смислові зв'язки, не помічені в результаті логічного погляду на речі "(Щуріної Ю.В. Мовні жанри комічного// Жанри мовлення: Збірник наукових статей. Саратов, 1999. С. 152). p> В даний час цей малий комічний жанр отримав широке поширення в російських російськомовних газетах.
Жартівлива сентенція (сентенція - В«вид афоризму, короткий загальнозначуще вислів, переважно моральної змісту, в дійсного або наказовій формі В». -Літературний енциклопедичний словник. С. 375): В«Скромність прикрашає, але залишає голодним!В» (НГ. 2004. № 23); "Сіль життя в тому, що вона не цукор" (НГ. 2006. № 51): "У життя кожної людини може наступити момент, коли будь-який папір стає цінного "(НГ. 2006. 16 липня):" Щоб дізнатися собі ціну, треба продатися "(НГ, 2006. № 3);" Брати від життя все можна тільки у інших "(НГ. 2005. № 19):" Люби ближнього, але і далекого не забувай обдурити по-родинному "(НГ. 2006. № 48).
Жартівливі прислів'я є одним з найпоширеніших малих комічних жанрів у сучасній газеті. Утворюються вони шляхом різкого зсуву у структурі та семантиці протопословіци (Прислів'я - основи). Наприклад: "Що посмієш, то і пожмешь" (НГ. 2004. № 24) - Що посієш, те й пожнеш, "Борг праскою страшний" (НГ. 2005. № 27) - позику віддяка, В«Любиш на" Запорожці "кататися, люби і "Мерседеси" лагодити! "В» (НГ. 2004 15 червня) - Любиш кататися, люби і саночки возити; "Одна голова добре, а з тілом-краще "(НГ, 2006. № 28)
Подібні висловлювання, незважаючи на вироблений ними комічний ефект, не позбавлені деякого узагальнюючого і, часом, повчи-тельного сенсу.
Аналогічні жартівливим прислів'ям по механізму комічного крилаті вирази предикативного типу, наприклад: "Людина створена для щастя, як птах для бульйону" (НГ. 2006. № 36) - Людина створена для щастя, як птах для польоту: "Якщо гора не йде до Магомета, значить Мойсей заплатив більше "(НГ. 2006. № 18) - Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори: "Прийшов, побачив, відійди - дай іншим подивитися "(НГ,. 2006. № 21) - Прийшов, побачив, переміг.
Треба зауважити, що в газетах в як автономні (незалежних від контексту) висловлювань, тобто як самостійний комічний мовний жанр, використовуються також жартівливі трансформації різних стійких виразів непредикативного типу, наприклад, назви кінофільмів, літературних творів, творів живопису: "А зомбі тут тихі "(НГ. 2006. № 35) - Троє в човні, не рахуючи собаки (Назву повісті Джерома К. Джерома); В«Картина" Дівчинка з персами "В» (НГ,. 2006. 31 січня. - 6 берез.) - Дівчинка з персиками (назва картини В. Сєрова) і т.п.
Подібні жартівливі обороти не висловлюють судження, позбавлені узагальнюючого сенсу і тому не можуть розглядатися як різновид жартівливого афоризму.
Жартівливий визначення (дефініція), в відповідно до логічної структурою визначення як такого, містить у своєму складі слово або словосполучення, що позначає визначається поняття, або словосполучення (або сполучення слів), за допомогою якого здійснюється визначення (через вказівку на рід і видову відмінність). p> Можливо, найвіддаленішу позицію від центру поля афористики займають жартівливі газетні заголовки афористичного типу. За своїми жанровими ознаками вони можуть збігатися з будь-яким з перерахованих видів комічного афоризму (частіше за все - з жартівливою сентенцією. жартівливій прислів'ям, жартівливій крилатою фразою), проте їх об'єднує особливе місце і специфічна функція (заголовка) у газетному тексті. Не будучи неодмінно повчально за змістом, вони своєю "вписання" в конкретний текст нагадують апофегму (повчальне вислів, що має автора і співвіднесені з конкретною ситуацією), зберігаючи при цьому відносну смислову самостійність. Наприклад:
"На те і теща, щоб зять НЕ дрімав "(НГ. 2006. № 46 - заголовок статті про роль і відносинах членів сім'ї); "Нормальні герої завжди йдуть в обхід" (НГ 2...
