необхідно мати колосальний обсяг лексики в активному запасі. p align="justify"> Крім описаного, основного виду синхронного перекладу, існують ще два різновиди. Перша - це так званий шепітної синхрон. Перекладач знаходиться безпосередньо поряд з людиною або групою людей, для яких перекладає, і тихо, упівголоса чи пошепки, щоб не перешкодити іншим присутнім (за що і був в середовищі професіоналів прозваний В«ШептуниВ»), переводить для них зміст промови оратора або учасника дискусії. Таке В«персональнеВ» обслуговування необхідно тоді, коли переважній більшості присутніх переклад не потрібен. Широко практикується він і в неофіційних випадках: наприклад, при відвідуванні театру, при перегляді телепередач на іноземній мові і т. п. В«ШептунВ» працює у вкрай складних умовах, часто в обстановці непередбачуваних перешкод (гучний чужа мова, музика, питання і вислови з боку клієнта), а й вимоги до його перекладу набагато скромніше, ніж до переведення конференц-синхроніста. Як правило, від нього очікується лише скорочена передача загального змісту іноземної мови. p align="justify"> Інший різновид - це В«контрольнийВ» синхрон, який став все частіше зустрічатися при проведенні великих конференцій. Перекладач знаходиться в особливій кабіні, і мова оратора надходить до нього через навушники. Він або не бачить оратора взагалі, або має можливість зрідка поглядати на нього, кидаючи погляд на екран монітора. Зрідка тому, що основне його завдання: переводячи подумки почутий текст, тут же набирати його на комп'ютері. Тому в основному він дивиться на інший екран монітора, де фіксується його текст. Основне завдання його та ж, що й у звичайного синхроніста: не відстати від оратора і по можливості повно передати зміст промови. Проте одночасно він повинен мати навиком швидкого, бажано В«сліпогоВ» (чи не дивлячись на клавіші) набору на комп'ютері. p align="justify"> Зрозуміло, текст виявляється неповним. Тому після закінчення робочого дня перекладачеві доводиться досить тривалий час допрацьовувати свій текст. Як ми бачимо, цей різновид усного перекладу замикається з письмовим перекладом, оскільки в результаті виникає письмовий текст. p align="justify"> Він і служить найчастіше як основа для майбутньої публікації матеріалів конференції, а також може бути використаний і для контролю роботи усних синхроністів.
Переклад з листа
Переклад з листа здається багатьом одним з найлегших видів усного перекладу. Однак це лише зовнішнє враження. Перекладу з аркуша навчають у всіх великих перекладацьких навчальних закладах, і це навчання триває чималий термін. У чому ж його складність? Перекладачеві необхідно без підготовки (або з дуже невеликою підготовкою в кілька хвилин) перевести письмовий текст вголос, як би В«зчитуючиВ» його з аркуша. Здавалося б, все дуже просто. Пам'ять напружувати не треба, письмова опора завжди перед очима. Однак, на відміну від письмового перекладача, перекладач з листа не може повноцінно спиратися на весь текст. Він повинен володіти вмінням швидко, по декількох симптомів визначити тип тексту, його стилістичну специфіку, суть проблеми, обговорюваної в тексті, тематику і область знань. p align="justify"> Навіть у найлегшому випадку, якщо потрібно перевести діловий лист, текст може бути ускладнений термінологією, специфічними зворотами. У складніших випадках з аркуша доводиться переводити резолюції, декларації, маніфести, тобто документи, що мають правовий статус і вимагають особливої вЂ‹вЂ‹точності при перекладі. p align="justify"> Комунальний переклад
Під цим ще не остаточно усталеним назвою ховається одне з найсучасніших напрямів у розвитку діяльності усного перекладача: переклад у медичних та адміністративних установах. І особливість його не в специфіці самого перекладу, а в специфіці позиції перекладача. Зрозуміло, усні перекладачі й раніше при необхідності переводили в суді, в загсі, в лікарні, у в'язниці. Їх завдання, як завжди, полягала в тому, щоб забезпечити міжмовної контакт. Проте лише останнім часом стало ясно, що подолання міжмовної бар'єру недостатньо. Для забезпечення повної рівноправності, повної правової інтеграції іноземного громадянина, який не володіє мовою країни, в систему її законів, правил і цінностей, необхідно подолання також і міжкультурного бар'єру. Інакше неминучі численні непорозуміння. p align="justify"> Місія комунального перекладача полягає в тому, щоб полегшити іноземному громадянину контакт із владою. Для цього потрібні глибокі знання культури та соціальної специфіки народів і країн, що представляють обидві мови, а також соціальної та особистісної психології. На відміну від більшості усних перекладачів, комунальному перекладачеві доводиться мати справу з усною мовою, далекою від офіційної, з діалектами і просторіччям. Одночасно він повинен володіти мовою суду, медицини, мовою офіційних установ. Більшою мірою, ніж конференц-перекладачеві, йому необхідна терпимі...
