обов'язково навчають у провідних вищих школах перекладу, наприклад в Гейдельберзі, а методика навчання усного перекладу в деяких з них цілком базується на сприйнятті і відтворенні цілого тексту. Найбільш яскравий приклад такого роду - Вища школа перекладу при Сорбонні. У такого різновиду усного послідовного перекладу два очевидні переваги: ​​перше - він дозволяє зробити максимально еквівалентний переклад, оскільки перекладач передає зміст, спираючись на знання всього тексту, в той час як при абзацний-фразовими перекладі перекладач, як правило, подальшого контексту не знає; крім того, перекладач не прив'язаний до окремих слів і виразів і переклад, таким чином, позбавлений від буквалізму; друга перевага полягає в тому, що перекладач не перериває оратора і оратор може в повному обсязі передати тим, хто чує емоційну інформацію: адже вимушені паузи руйнують, в першу чергу , емоційний фон виступу. Є у переведення цілого і істотний недолік: поки промовець не завершить свою промову, аудиторія, яка не знає мови оратора, в очікуванні перекладу явно нудьгує. p align="justify"> Важливим професійним якістю усного перекладача є знання літературної норми мови оригіналу та мови перекладу, оскільки тексти усних виступів, як правило, тримаються в рамках усного варіанту літературної норми мови. Рідкісні випадки, коли в усному мовленні необхідно застосування функціональних домінант якогось іншого стилю. Це, скажімо, похоронна, траурна мова, де домінує високий стиль. p align="justify"> Усна літературна норма, на відміну від письмової, має деякі риси усній розмовній мові. З них найбільш частотних дві: емоційний порядок слів та наявність фразеологізмів. p align="justify"> Текст усного послідовного перекладу, як правило, ніде не фіксується, оскільки він необхідний тільки в момент усного контакту. Однак іноді його записують на магнітофон або, рідше, стенографують, скажімо, з метою створення письмових текстів матеріалів конференції. p align="justify"> Основою для створення письмових текстів чи отримання конкретної інформації можуть служити також скорочені записи в блокноті перекладача.
Синхронний переклад
При синхронному перекладі текст перекладається майже одночасно з його проголошенням (з невеликим відставанням). Оскільки він вимагає від перекладача навику одночасно слухати, розуміти, перекладати і говорити, цей вид перекладу загальновизнано вважається найскладнішим. p align="justify"> При синхронному перекладі перекладач знаходиться в ізольованій кабіні й оратора бачить або видали через спеціальне вікно, або на екрані монітора, а чує його мова через навушники. Оскільки переклад транслюється в зал також через навушники, якими забезпечено кожне крісло в конференц-залі, особливо важливо зберігати чистоту ефіру, не допускати сторонніх шумів, розмов, покашлювань, так званого ефірного В«сораВ». Ще більше значення, ніж при послідовному перекладі, набуває чистота мови перекладача, його дикція, артикуляційна правильність усного мовлення, відсутність бур'янистих слів і звуків типу В«м-м-мВ», В«е-еВ», В«значитьВ», В«як биВ» . Також чистим, В«поставленимВ», повинен бути і тембр голосу. Неминуча небезпека при синхронному перекладі - перенапруження голосу, оскільки швидкість мови, як правило, вище нормальної за рахунок відсутності пауз. У кожного синхронного перекладача свій спосіб підтримки голоси: стакан води (без газу!), Спеціальні таблетки від кашлю, кава з вершками. p align="justify"> Важлива також інтонаційна культура синхронного перекладача. Інтонації його перекладу повинні бути рівними, що не агресивними, але впевненими, переконливими - це найбільш В«комфортнеВ» поєднання для слухачів. p align="justify"> Синхронні перекладачі працюють в парах, змінюючись кожні 10-20 хвилин. Перекладач, змінившись, продовжує стежити за промовою оратора і використовує вільний час, наводячи необхідні довідки по словниках і матеріалами конференції, а якщо треба, то й допомагає своєму напарникові. p align="justify"> Синхронний переклад здійснюється за дуже коротким сегментами тексту, які і служать в даному випадку мінімальними одиницями перекладу, тому провідним навиком при цьому виді перекладу, що допомагає забезпечити його еквівалентність, є навик прогнозування. Але і при розвиненому навичці прогнозування, тобто передбачення того, що скаже оратор, помилки неминучі. Помилки перекладач намагається виправити, вводячи корригирующую інформацію в свою подальшу мова, і на це витрачається деякий час. Разом з тим перекладачеві ні в якому разі не можна відстати від оратора, інакше він втратить нитку сенсу. Такий часовий пресинг змушує синхронного перекладача стискати, компресувати свою промову, вибирати найбільш короткі слова і найбільш компактні звороти мови, а також випускати другорядну, на його погляд, інформацію. Таким чином, при синхронному перекладі насамперед задіяні аналітичні та мовні навички і в меншій мірі пам'ять. Як і при послідовному перекладі, перекладачеві ...
