ливості для розсуду смислів. Все це можна позначити як культурний досвід ". p align="justify"> Н.А. Веселова пише, що поняттям "культурний досвід" оперувати важко тому, що воно включає в себе конгломерат найрізноманітніших явищ, але вважає, що слід зупинитися на трьох основних категоріях, що дозволяють читачеві зрозуміти заголовок: досвід базовий (загальнокультурний), спеціальний (гуманітарне знання ), національно-культурний.
"Загальнокультурний досвід достатній для того, щоб сформувати предпоніманіе тексту на основі заголовків типу" Comedie hu - J | fe ("Людська комедія") (0. де Бальзак).
Незважаючи на те, що в цих назвах цитуються класичні літературні тексти і міфи, знайомство читача з джерелами цитування в даному випадку не обов'язково. У ряді випадків для розуміння заголовка і формування відносно адекватного предпоніманія недостатньо тільки загальнокультурного досвіду. Наприклад, для того, щоб зрозуміти заголовок роману так. Джойса "Ulysses" ("Улісс"), у читача повинен бути не тільки загальнокультурний, але і спеціальний досвід. p align="justify"> До цих пір мова йшла про сприйнятті і розумінні заголовка поза зв'язку читача з його національно-культурною приналежністю. А значить, і не враховувалися труднощі, які виникають у тих випадках, коли автор і читач належать до різних національних культурах. Так, заголовок оповідання 3. Хемінгуея "Now I Lay Me" ("На сон прийдешній") містить цитату з дитячої вечірньої молитви. Автор, озаглавлівая розповідь, розраховував на реакцію читача, якому текст цієї молитви знайомий з дитинства ". p align="justify"> "Отже", - робить висновок Н.А. Веселова, - "є підстави стверджувати, що розуміння заголовка і предпоніманіе тексту залежить від того досвіду, який є у читача, тому що навряд чи можливо розуміння там, де не можна знайти" підказку "в рефлективної реальності". p align="justify"> Далі вона пише, що "тим не менше, незрозумілий заголовок все одно формує предпоніманіе тексту, так як читач може усвідомлювати, що назва йому незрозуміло, або не усвідомлювати цього, і виділяє два типи предпоніманія:
. Предпонимание-питання. Віддаючи собі звіт, що заголовок не зрозумілий, читач звертається до тексту з наміром надалі повернутися до заголовка з якимсь знайденим в тексті ключем до його сенсів. Ця схема читацьких дій може бути запланована автором. "Незрозумілість" може бути одним з основних смислів заголовка, так як незрозумілий заголовок, створивши предпоніманіе-питання, повинен, за задумом, спонукати читача до діяльності. p align="justify">. "Хибне" предпоніманіе. тобто створює проспекцію тексту, яка не відповідає йому. Ця невідповідність може бути запланованим автором ефектом. p align="justify"> "Хибне" предпоніманіе може виникати в результаті автоматичного, нерефлектівного сприйняття, або псевдо-рефлексії, звернення до самого поверхневому досвіду.
Нарешті, "хибне" розуміння заголовка...
