озв'язок з споживанням інших продуктів харчування. Ступінь впливу кожного з цих фактів коливається залежно від місця розташування підприємства, стану конкурентного середовища, співвідношення цін на певні продукти харчування і є важливим критерієм, що формує величину об'ма виробництва та асортимент хлібобулочних виробів. [7; з 6]
У зв'язку з цим програма розвитку галузі на 2005-2010 рр.. передбачає в якості першорядної мети - зміцнення позиції організацій підприємств на ринку. Для досягнення мети необхідно розширювати інституційну базу ринку, розвивати оптову та роздрібну торгівлю, шукати можливості розширення та зміцнення зовнішньоекономічних зв'язків, підвищити якість і поліпшити товарний вигляд продукції, що випускається, знизити собівартість продукції.
Для реалізації поставлених завдань потрібно виконати коригування на підставі регіонального аспекту: максимально завантажити найбільш технічно і технологічно оснащені підприємства відповідно до регіональним ознакою, розвивати ринкову інфраструктуру, провести укрупнення підприємств з метою збільшення каналів збуту, переглянути сировинні та збутові зони. Технічне і технологічне переозброєння і дозавантаження головних організацій, заміна застарілого фасувального і пакувального устаткування, організація упаковки продукції в сучасну тару зміцнять виробничу базу суб'єктів. p> Поряд з перерахованими вище заходами, необхідно також здійснити заходи, які забезпечать відповідність пропозиції високоякісної продукції платоспроможному попиту населення і якнайшвидше просування її на ринок, що передбачає широкий розвиток фірмової торгівлі [8, с. 34-35]. p> Держава жорстко регулює діяльність хлібопекарської промисловості: наприклад, ціни на борошно для хлібопечення, рентабельність виробництва, розподіляє дотації, сировинні ресурси. В результаті хлібозаводи не мають можливості і засобів набувати борошно вищих сортів імпортного виробництва, що відрізняється високою якістю, що в результаті позначається на якості продукції. p> Постановою Міністерства економіки встановлюються граничні нормативи рентабельності при формуванні відпускних цін (у% до собівартості) на хліб, хлібобулочні вироби, борошно, дієтичне харчування. p> Регулюючи ціноутворення у хлібопекарській промисловості, держава використовує політику стримування цін, так як продукція хлібозаводів є соціально значущою для населення. Відпускні ціни формуються підприємствами-виробниками по погодженням з торговельними підприємствами на підставі планової собівартості, всіх видів податків і платежів, прибутку, а також граничних індексів зміни цін, передбачених прогнозними показниками. На деякі сорти хліба встановлено граничні відпускні ціни за 1кг. Причому перелік асортиментних позицій за останнім постановою розширився і практично охоплює основний асортимент хлібобулочних виробів, включаючи заварні сорти [4, 28].
Вважаємо, що розширення сфери регульованих цін є загрозою свободі підприємництва та приватної вла...