и народів, він порівнює і знаходить відмінності. Через ці порівняння у студента з'являється міжкультурне почуття, розширюється його кругозір. p align="justify"> Навчається починає осягати мову і через нього культуру тієї країни. Він рухається при цьому в постійному порівнянні власної та чужої культури, способу дій, в наближенні до чужорідного, незвичайного і його відхилення. Цей процес відзначається зусиллями якого навчають подолати мовний бар'єр, відхилити міжмовну і міжкультурну інтерференції, відкрити для себе незвичайне і дивне в культурі країни досліджуваного мови, прийняти це з розумінням, толерантністю. Міжкультурне спілкування є при цьому освітньо-виховним процесом взаімоотдачі і взаімопріема. p align="justify"> У даному процесі свій значний внесок вносить країнознавство, не будучи при цьому самоціллю. Воно є інтегрованою складовою частиною процесу навчання іноземної мови, так як міжкультурне спілкування припускає поряд з мовною компетенцією також знання національно-культурних та соціальних правил, традицій, норм, форма та спілкування здійснюються за конкретних соціальних умовах. p align="justify"> Традиційне викладання іноземних мов, яке в основному зводилося тільки до читання текстів, не припускало навчання спілкуванню. Вивчення усних топіків, теми яких були В«У магазиніВ», В«У рестораніВ», В«У банкуВ» та ін, в умовах абсолютної неможливості реального знайомства зі світом досліджуваного мови та практичного використання отриманих знань було марним, на нашу думку. З чотирьох навичок володіння мовою (читання, письмо, говоріння, розуміння на слух) розвивався тільки один, пасивний, орієнтований на В«впізнаванняВ», - читання. Причини тому були очевидні - люди не мали можливості реального спілкування з носіями іноземних мов, поїздки за кордон також були неможливі. Викладання іноземних мов на підставі тільки письмових текстів зводило комунікативні можливості мови до пасивної здатності розуміти кимось створені тексти, але не створювати, не породжувати мова, а без цього реальне спілкування неможливо. p align="justify"> Раптове і радикальна зміна соціального життя нашої країни, її В«відкриттяВ» і стрімке входження у світовий - в першу чергу західне - спільнота повернуло мови до життя, зробило їх реальним засобом різних видів спілкування, число яких зростає день від дня разом із зростанням науково-технічних засобів зв'язку. p align="justify"> В даний час саме тому на рівні вищої школи навчання іноземної мови як засобу спілкування між фахівцями різних країн ми розуміємо не як чисто прикладну і вузькоспеціальну завдання навчання фізиків мови фізичних текстів, геологів - геологічних і т. п. вузівський спеціаліст - це широко освічена людина, що має фундаментальну підготовку. Відповідно, іноземна мова фахівця такого роду - і знаряддя виробництва, і частина культури, і засіб гуманітаризації освіти. Все це передбачає фундаментальну і різнобічну підготовку з мови. p align="justify"> Рівень знання іноземної мови студентом визнач...
