аті традиційної селекції. br/>
Висновок
Розумно вважати, що далеко не всі ініціативи сучасності продиктовані виключно міркуваннями гуманності і добра. Не секрет і те, що досить часто люди думають про гроші і способах їх заробітку, а не про те, як допомогти ближньому. Тим не менш, не варто ділити світ на біле і чорне - поява нових технологій у більшості випадків поєднує в собі не тільки ідею подальшої комерціалізації, а й прагнення зробити наше життя кращим. p align="justify"> Генетично модифіковані організми за час свого існування успішно справляються з покладеними на них завданнями і вже встигли принести величезну користь науці, медицині, сільському господарству, промисловості. Безумовно, як і у випадку з будь-якої іншої новою технологією, нам необхідно дуже ретельно обмірковувати можливі наслідки її застосування і потенційні загрози безпеки для світу, в якому ми живемо. При цьому немає жодних підстав a priori вважати трансгенні організми небезпечними, грунтуючись тільки на факті виробленої генетичної маніпуляції. p align="justify"> Ніщо не нове під місяцем. Паніки, подібні галасі навколо ГМО вже неодноразово зустрічалися протягом історії людства. Суперечки про користь чи шкоду нових технологій велися завжди і будуть вестися ще довго-довго - доти поки є поки є песимісти і оптимісти, консерватори і реформатори, мрійники і скептики. Така структура людської психіки і суспільства в цілому. Залишається лише сподіватися, що всі вони будуть досить освіченими і здатними тверезо оцінювати ризики, зважувати всі pro et contra і не будуть вестися на істеричні заяви екологічних фанатиків. Раціональне мислення, засноване на фактах і підкріплене елементарної наукової грамотністю - ось надійні ліки від забобонів і помилок. А фанатики і радикальні противники будь-яких нововведень знайдуться завжди. Досить згадати історію 200-річної давності, пов'язану з вакцинацією. Ось що відбулося тоді. p align="justify"> Лондонське королівське товариство (The Royal Society of London for the Improvement of Natural Knowledge) в 1797 році відмовилося публікувати багатосторінковий працю доктора В«Дослідження причин і дій коров'ячої віспиВ», де був узагальнений його 25-річний досвід з профілактиці. Йому довелося друкувати роботу за свій рахунок. Проти Дженнера повстало і духовенство, ідея привнесення людині чогось коров'ячого здалася священикам на рідкість блюзнірською. Цькування тривала кілька років, публікувалися карикатури і памфлети, де розповідалося про те, що вакциновані діти починають повзати рачки, мукати і їсти траву. Дженнеру довелося ще 12 років доводити свою правоту. А через 200 років (ніщо в масштабі еволюції) віспа була переможена. p align="justify"> Варто зауважити, що все вищевикладене є моєю думкою, з яким ви вільні погоджуватися чи ні, однак сподіваюся, що факти, які були наведені в роботі, будуть правильно інтерпретовані вами і приведуть до правильних висновків. У ро...